Справа № 484/6267/24
Провадження № 3/484/3207/24
20 листопада 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 07.11.2024 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 13.06.2017 року органом 4842, не працюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
04.11.2024 року о 01:23 годині в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Леоніда Федорова, 93 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП «ПЦМБЛ». Висновок КНП «ПЦМБЛ» № 89 від 04.11.2024 року. ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності на підставі письмових матеріалів, наявних у справі, свою вину повністю визнав, ніякі фактичні обставини справи не оспорював.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п.1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Процедуру виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність саме таких ознак виявлена у ОСОБА_1 04.11.2024 року.
Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Викладене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджене сукупністю досліджених судом доказів.
Із дослідженого судом відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається що ОСОБА_1 04.11.2024 року о 01:31 годині на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав 0,36 %, однак ОСОБА_1 не погодився із зазначеним результатом, наголосивши на тому, що вчора вживав алкогольні напої. Після чого він разом з працівниками поліції проїхали до КНП «ПЦМБЛ», де ОСОБА_1 04.11.2024 року о 01:42 годині пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру Drager Alcotest 6820, тест № 476, за результатами якого вміст алкоголю в його крові склав 0,38 %, що підтверджується квитанцією результатів, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
ОСОБА_1 результати огляду в медичному закладі не оспорював; дав письмове зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезіння.
Зазначені вище обставини також підтверджуються відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому чітко зафіксовано процес огляду.
Згідно з інформацією бази даних інформаційно-аналітичної системи Національної поліції ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820 границі допустимої похибки приладу можуть становити +/-0,042 % в діапазоні від 0 до 0,84 %. Враховуючи наведене, результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння перевищує граничні показники допустимої похибки приладу Drager Alcotest 6820.
Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує суд у тому, що вина ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, який визнав свою вину, суд вважає за необхідне призначити йому єдине можливе стягнення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.