Справа № 243/5381/16-к
Провадження № 1-в/191/540/24
іменем України
14 листопада 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Прокурор вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, з урахуванням думки прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважає необхідним клопотання задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в ДУ «СВК (№94)» за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2017, яким він засуджений за ч.1 ст.121, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців з урахуванням вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2017, вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.10.2016, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 1190 грн., виконувати самостійно.
Вирок набрав законної сили 15.03.2018.
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2017 ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі. Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.10.2016, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 1190 гривень, виконувати самостійно.
Вирок набрав законної сили 24.07.2017.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 23.10.2016 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 739,75 грн.
Початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - 25.05.2017, кінець строку - 30.10.2026.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2016 встановлений на рівні 1378,00 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2016 році становив 689,00 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2016 складали 1378,00 грн.
Враховуючи, що за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2017, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.121 КК України, він не підлягає звільненню від відбування покарання, але у вказаний вирок зараховано покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2017, за якими караність діяння ОСОБА_4 усунута, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за вказаним вироком на підставі ч. 2 ст.74 КК України, а вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2017 необхідно привести у відповідність до норм діючого законодавства.
Керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, суд
Клопотання задовольнити частково.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2017, яким він засуджений за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024.
Привести вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2017 у відповідність до діючого законодавства та вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2017 за ч.2 ст.121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 25.05.2017.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1