КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4404/24
Провадження № 2-о/488/128/24
Іменем України
20.11.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Довганюк Любов Борисівну звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просила суд встановити той факт, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Хуст, Закарпатської області, Україна), які народились від однієї матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що з раннього дитинства заявниця, ОСОБА_1 , зі своєю сестрою, ОСОБА_2 , проживали у дитячому будинку через те, що їхня мати, ОСОБА_3 , покинула її з сестрою у дитячій лікарні не залишивши жодних документів про їхнє народження.
Через те, що свідоцтв про їхні народження у дитячій лікарні не було, а був відомий лише вік дітей зі слів матері вказаний по прибуттю у лікарню, з метою подальшого влаштування покинутих матір'ю дітей у дитячий будинок, адміністрацією лікарні були вжиті заходи з видачі свідоцтв про їхні із сестрою народження.
З Акту про залишення у лікарні дітей їх матір'ю від 04.07.1995 р. та розпорядження Снігурівської районної Ради народних депутатів Миколаївської області № 159-р від 05.07.1995 р. «Про влаштування ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в дитячий будинок», на час залишення дітей у лікарні було відомо, що ОСОБА_6 було 6 років, а ОСОБА_7 - 5 років.
Внаслідок вказаних дій їм з сестрою в липні 1995 р. були видані “нові» свідоцтва про народження.
На підставі вказаних свідоцтв, після настання повноліття заявниця із сестрою отримували інші документи, зокрема дипломи, атестати тощо. Заявник, у дівочому ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про народження від 18.07.1995 р. отримала паспорт громадянина України.
Представник заявника також повідомила, що батько дівчат, ОСОБА_4 , відмовився забрати їх з сестрою з лікарні через те, що не вважав дівчат своїми біологічними дітьми.
У свідомому житті, за результатами спроб знайти матір і батька, заявниця ОСОБА_1 випадково знайшла їхні з сестрою свідоцтва про народження, в яких були вказані справжні дати та місце їхнього народження.
Так, зокрема зі свідоцтва про народження ОСОБА_8 , виданого 09.02.1989 р. серії НОМЕР_1 вбачається, що датою народження ОСОБА_5 є 15.11.1988 р., а не 15.11.1989 р., як було вказано у свідоцтві, виданому на підставі звернення дитячої лікарні. Місцем народження ОСОБА_5 вказано с. Олександрівка, Хустський район, Закарпатська область, Україна, батьками вказані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , виданого 03.11.1989 р. серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 насправді народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , у місті Хуст, Хустського району, Закарпатської області, Україна, а не 15.12.1990 р. у м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, Україна, як про це зазначено у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , зробленому на підставі Акту комісії про покинутих матір'ю дітей у липні 1995 року.
Заявник зазначила, що оскільки вони були покинуті батьками у дитячому віці та більшість життя жили з документами, які були видані на підставі звернень дитячої лікарні, а згодом дитячого будинку, то після того, як знайшли свідоцтва про народження зі справжніми датами та місцями їхнього народження, не звернули належної уваги на наявні розбіжності.
У зв'язку з тим, що сестра заявниці, ОСОБА_2 , немає власного житла та разом зі своїми трьома дітьми зареєстрована за адресою Миколаївського обласного центру бездомних громадян без права проживання у ньому, а вона має намір та змогу подарувати своїй сестрі нерухомість. Проте, під час звернення до нотаріуса з метою оформлення договору дарування нотаріус звернула її увагу на те, що з наявних документів фактично вбачається, що ОСОБА_9 народилися в одному році з сестрою, ОСОБА_2 , із різницею в один місяць та повідомила заявника про те, що через наявні розбіжності у нотаріуса відсутні беззаперечні докази вважати, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_10 . Через це в разі оформлення договору дарування, ОСОБА_2 буде змушена сплачувати податки як обдаровувана у розмірі значно більшому (5% замість 0%), ніж це передбачено для фізичних осіб, які є родичами І та ІІ ступеня споріднення. Такі кошти можуть стати непосильним тягарем для її сестри, ОСОБА_2 , оскільки вона має мінлививй дохід, трьох малолітніх дітей та фактично зареєстрована у Центрі обліку бездомних громадян.
Посилаючись на вказане та неможливість вирішення вказаного питання у позасудовому порядку, заявник звернулася в суд з даною заявою про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєві від 03.10.2024 р. відкрито провадження у справі та повідомлено заінтересованих осіб про можливість надання до суду письмових заперечень проти заявлених вимог.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Довганюк Л.Б. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності заявника та її представника. Вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників по справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».
Під час розгляду справи судом було встановлено, що 04.07.1995 р. ОСОБА_3 у лікарні були залишені її двоє дітей (Журба Оля 6 років і Журба Тамара 5 років), про що комісією у складі завідуючої дитячим відділенням ЦРЛ, начальником служби у справах неповнолітніх, в.о. інспектора з охорони дитинства і інспектора ІДН РО УМВД був складений Акт про залишених у лікарні дітей їхньою матір'ю. З названого Акту вбачається, що при дітях не було жодних документів, які б містили відомості про їх народження.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданого 18.07.1995 р. Відділом ЗАГСу Снігурівського району Миколаївської області серії НОМЕР_3 , вбачається, що датою народження ОСОБА_5 вказано 15.11.1989 р., місцем народження зазначено місто Снігурівка, Снігурівського району, Миколаївської області, актовий запис про народження № 15. З вказаного свідоцтва вбачається, що матір'ю ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_4 .
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 вбачається, що 18.07.1995 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області був також складений актовий запис № 16 про народження ОСОБА_2 , в якому датою народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: місто Снігурівка, Снігурівського району, Миколаївської області, батьком вказаний ОСОБА_4 і матір'ю - ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданого 09.02.1989 р. серії НОМЕР_1 вбачається, що датою народження ОСОБА_5 є 15.11.1988 р., а не 15.11.1989 р., як було вказано у свідоцтві, виданому на підставі звернення дитячої лікарні. Місцем народження ОСОБА_5 вказано с. Олександрівка, Хустський район, Закарпатська область, Україна, батьками вказані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , виданого 03.11.1989 р. серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 насправді народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , у місті Хуст, Хустського району, Закарпатської області, Україна, а не 15.12.1990 р. у м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, Україна, як про це зазначено у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , зробленому на підставі Акту комісії про покинутих матір'ю дітей у липні 1995 року.
З відповіді Корабельного відділу ДРАЦС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.08.2024 р. за вих. № 68/23.25-75 вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян є в наявності актовий запис про народження № 6 від 09.02.1989 р. складений по виконавчому комітету Олександрівської с/р Хустського району Закарпатської області на гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 та місце народження значиться як «с. Олександрівка Хустський район Закарпатська область Україна». У пред'явленому паспорті серія НОМЕР_4 від 03.02.2012 р. виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області значиться дата народження як « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та місце народження як «м. Снігурівка Миколаївська область».
Судом також встановлено, що не дивлячись на те, що свідоцтва про народження заявника та заінтересованої особи містять суперечності щодо дати та місця їхнього народження, єдиним фактом, що об'єднує всі ці свідоцтва та відомості, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження є те, що батьками як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_2 вказані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Вказані обставини підтверджені відомостями, які містяться у Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № витягу 00045592626 від 19.06.2024 р.; Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за № витягу 00045592483 від 19.06.2024 р.; Свідоцтві про народження ОСОБА_2 виданому 03.11.1989 р. за актовим записом № 458; Свідоцтві про народження ОСОБА_5 виданому 09.02.1989 р. за актовим записом № 6; Свідоцтві про народження ОСОБА_5 виданому 18.07.1995 р. за актовим записом № 15.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує наступне.
Спорідненість - це природний зв'язок між особами, що ґрунтується на походженні їх одного від одного або від спільних предків. Спорідненість вважається прямою, коли одна людина походить від іншої (спорідненість між батьками і дітьми, між бабою і дідом та дітьми, онуками, правнуками). Розрізняють низхідну і висхідну лінії спорідненості. До низхідної лінії спорідненості належать родичі особи, які народилися від неї, її дітей, онуків, правнуків; до висхідної - родичі особи, від яких походять вона сама, її батьки, дід і баба, прадід і прабаба. Родинним зв'язком людей, що мають одного спільного предка, вважається спорідненість по бічній лінії (наприклад, рідні брати і сестри). Брати і сестри бувають повнорідні (мають спільних батька і матір) і неповнорідні (мають спільного батька, але різних матерів - єдинокровні, або народжені від однієї матері, але від різних батьків - єдиноутробні). Спорідненість має юридичне значення, коли про це прямо зазначено в законі: для виникнення прав і обов'язків по взаємному утриманню, при визначенні права користування жилим приміщенням, відшкодування збитків у разі втрати годувальника, одержання спадщини, пенсій.
За законодавством України правове становище повнорідних і неповнорідних братів і сестер однакове.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявні в матеріалах справи документи та інформація виключають будь-який сумнів в існуванні факту родинних відносин між ОСОБА_11 та заінтересованою особою ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 334-338, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_5 , уродженка м. Снігурівка, Миколаївської області, Україна, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) є рідною сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Хуст, Закарпатської області, Україна, рнокпп: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає: АДРЕСА_3 ), які народились від однієї матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони по справі:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя Я. А. Чернявська