КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4098/24
Провадження № 2-о/488/124/24
Іменем України
20.11.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., присяжні - Пархоменко С.П. та Баклан І.М., розглянувши цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісти відсутнім, де заінтересованими особами визначені: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуає цивільна спарва за заявою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Мартиненко Михайло Сергійович, про визнання особи безвісти відсутнім, в якій заявник просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безвісти відсутнім.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнорідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23 вересня 2022 року ОСОБА_3 був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 вересня 2022 року ОСОБА_3 був прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .
28 лютого 2023 року мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до Відділу поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області з заявою про те, що її син, ОСОБА_3 , перестав виходити на зв'язок з 23 лютого 2023 року та на той час його місце знаходження невідоме.
Відповідні відомості були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01 березня 2023 року; номер кримінального провадження 12023152050000211.
Відповідно до Сповіщення сім'ї № 192 від 28 квітня 2023 року солдат ОСОБА_3 24 лютого 2023 року зник безвісти, виконуючи бойове завдання за призначенням, в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.
Донині місце знаходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідоме.
Посилаючись на положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якими йому, як повнорідному брату зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , може бути надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, просив визнати його брата безвісти відсутнім.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєві від 12.09.2024 р. до участі у справі залучено заінтересованих осіб, Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 , та відкрито провадження у справі. Копію ухвали надіслано сторонам по справі та повідомлено заінтересованих осіб про можливість надання до суду письмових заперечень проти заявлених вимог.
В судове засідання, призначене на 07.11.2024 сторони не з'явилися.
Представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Мартиненко М.С. надав суду заяву про розгляд заяви у відсутності заявника та його представника, заявлені вимоги підтримали повністю та просив заяву задовольнити, надав суду копію Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 11.09.2024 р.
Представники заінтересованих осіб про дату та час судового розгляду були повідомлені своєчасно та належним, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення, відзиву на позовну заяву не надіслали.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Частиною другою статті 43 ЦК України визначено, що у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Відповідно до ч. 3 статті 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 ч. 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Як зазначено у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 523/2320/19 (провадження № 61-1971 св 21: «Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак, встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
За змістом Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 363/360/18 (провадження № 61-19779св19) виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядається судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Разом з тим, у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 467/1274/18 (провадження № 61-10753св20) вказано, що при розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Подібний висновок висловлено у Постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).
Суд враховує, що згідно з ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою як жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію», одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Судом встановлено, що заявник є рідним братом ОСОБА_3 , що підтверджується копіями Свідоцтва про народження ОСОБА_5 від 05.04.1988 р. серія НОМЕР_2 і Свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 19.06.1984 р. серії НОМЕР_3 .
З наданого суду Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.03.2023 р. вбачається, що 28.02.2023 р. до ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_4 з приводу того, що її син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є військовослужбовцем ЗСУ (ВЧ НОМЕР_1 ), виконуючи бойове завдання в районі с. Водяне Донецької області з 23.02.2023 р. перестав виходити на зв'язок та на даний час його місце знаходження невідоме. За вказаним фактом було відкрите кримінальне провадження № 12023152050000211 за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України.
З наявного в матеріалах цивільної справи сповіщення сім'ї № 192 від 28.04.2023 р. вбачається, що солдат ОСОБА_3 , 1988 р.н., стрілець 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийнятий на військову службу 24.09.2022 до військової частини НОМЕР_1 , підданий Військовій присязі на вірність Українському народу, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність поблизу н.п. Водяне, Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил рф ЗНИК БЕЗВІСТИ 24 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.
Крім того, Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 11.09.2024 р. № 20240911-837, наданого Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обстав) підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Миколаїв, Миколаївська область, Україна, паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій).
Мета визнання рідного брата заявника безвісти відсутнім - є реалізація права заявника на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто як чоловіка, чий близький родич (повнорідний брат) пропав безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Додатком 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, передбачено, що документом, який підтверджує право на відстрочку є рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.
Таким чином, без ухвалення судом рішення про визнання рідного брата заявника безвісно відсутнім під час артилерійського обстрілу зі сторони сил російської федерації, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій у бою за Батьківщину, неможливо реалізувати його право на оформлення відповідної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За приписами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Матеріали заяви містять достатньо доказів, які вказують на те, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 24.02.2023 р. під час виконання бойового завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил рф.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 19, 76-78, 81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 305, 306 , 354, ст. 43 ЦК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісти відсутнім, де заінтересованими особами визначені: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_5 , безвісти відсутнім.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, м. Київ-168;
Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 26615064 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: 09762027, адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Я.А. Чернявська
Присяжні: С.П. Пархоменко
І.М. Баклан