Справа №478/1515/24 пров. №1-в/478/463/2024
19 листопада 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироку щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX,
До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироку щодо ОСОБА_4 у відповідність до Закону України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання обґрунтоване тим, що у ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відбуває покарання ОСОБА_4 засуджений 28.10.2021 року вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області за ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125, ст.395, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.08.2021 року більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20.12.2023 року вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року відносно ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання змінено. Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125, ст.395, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене за цим вироком та покарання, призначене за попереднім вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.08.2021 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ст.126-1 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням певних обов'язків передбачених ст.76 КК України, виконувати самостійно.
Однак, 09.08.2024 року набрав чинності Закон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено, просить вирішити питання щодо приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX.
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.
Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно із ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 2 ч.2 ст.539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частинами 2 і 3 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125, ст.395, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.08.2021 року більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати - з моменту його затримання.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20.12.2023 року вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року відносно ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання змінено. Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125, ст.395, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене за цим вироком та покарання, призначене за попереднім вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.08.2021 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ст.126-1 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням певних обов'язків передбачених ст.76 КК України, виконувати самостійно. В решті вирок суду першої інстанції, залишено без змін.
Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року набрав законної сили 20.12.2023 року.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-ІХ).
Цим Законом ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової
соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року у розмірі 2102 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1051 грн, тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2102 грн.
Таким чином, згідно з Законом №3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2102 грн, вчинене у 2020 році.
Згідно вироку Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року ОСОБА_4 здійснив крадіжку в період часу з 17.05.2020 року по 23.05.2020 року, завдавши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 400 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2102 грн).
Відповідно до ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України)
Це положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, з наведеного вбачається, що на цей час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату вчинення відповідного правопорушення.
Частиною 2 ст.74 КК України визначено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, вчиненого ОСОБА_4 , становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2102 грн) станом на 1 січня 2020 року, у якому був скоєний злочин, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час. Тому суд дійшов висновку про звільнення на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року, який ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20.12.2023 року в частині призначеного покарання змінено, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 року у справі №567/507/23 (провадження №51-7110 км 23) щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Керуючись ст. ст.5, 74 КК України, ст.537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироку щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року, який ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20.12.2023 року в частині призначеного покарання змінено, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28.10.2021 року, який ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20.12.2023 року в частині призначеного покарання змінено, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, покарання призначене за цим вироком та покарання, призначене за попереднім вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.08.2021 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ст.126-1 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладенням певних обов'язків передбачених ст.76 КК України, виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 05.02.2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1