125/296/23
1-в/125/31/2024
19.11.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника Жмеринського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області
ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Барського районного суду Вінницької області подання начальника Жмеринського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону
Начальник Жмеринського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_5 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з поданням про приведення вироку Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023 стосовно ОСОБА_6 у відповідність до вимог закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024, та звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023 у зв'язку із скасуванням кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначила, що ОСОБА_6 перебуває на обліку Жмеринського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за викрадення майна на загальну суму 2000,0 гривень.
Провідний інспектор Жмеринського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала у повному обсязі.
Засуджений ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, не заперечував проти задоволення подання, просив справу слухати у його відсутність, про що надіслав до суду відповідну заяву.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що є усі підстави для задоволення подання.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1 ст.74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. Вирок набрав законної сили 05.05.2023.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2024 року складає 1514 грн (3028 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1514 х2=3028 грн.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023, ОСОБА_6 01.02.2023 року викрав майно на загальну суму 2000,0 гривень, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_6 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 376, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 74 Кримінального кодексу України,
Подання Жмеринського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання згідно зі ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Суддя :