Справа № 210/6556/24
Провадження № 2-а/210/36/24
іменем України
15 листопада 2024 року суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -
В провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А. надійшла вищевказана позовна заява в якій позивач просить суд скасувати постанову від 30 жовтня 2024, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою мене - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн; провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо мене - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокип НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутності в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, доходжу висновку про необхідність залишення останнього без руху з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач, звертаючись до суду 12.11.2024 року та направляючи свою позовну заяву засобами поштового зв'язку 11.11.2024 року, що підтверджується наявною на конверті ТТН, з вищезазначеним адміністративним позовом оскаржує постанову від 30.10.2024 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно матеріалів позовної заяви оскаржувану постанову позивач не отримував, а до позовної заяви не додані докази отримання оскаржуваної постанови.
Оскаржувана постанова винесена 30.10.2024 року, якщо позивач отримав вказану постанову в той же день, то крайній строк для її оскарження був 09.11.2024 року.
Отже, суд позбавлений можливості з'ясувати питання дотримання строків звернення до суду з позовною заявою.
Це також відповідає загальному правилу доказування, викладеному у статті 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із викладеного слідує, що позовна заява подана з пропуском встановленого строку для звернення до суду та відсутнє клопотання позивача про поновлення цього строку.
Поряд з цим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №536/2248/17.
Крім того, дослідивши позовну заяву, суддя встановив, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України: у порушення вимог ч.3 ст. 161 КАС України позивачем не долучено документів на підтвердження сплати ним судового збору.
Посилання позивача на його звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та доказів звільнення позивача від сплати судового збору за подання відповідного позову.
Згідно з ч. 3 ст.161КАСУкраїни до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1січня 2024 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривень.
Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом. За вимогу про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач має сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. або надати заяву з доказами про звільнення його від сплати судового збору.
Оскільки виявлені судом недоліки унеможливлюють відкриття провадження по справі, позивачу слід: надати оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 605,60 грн. або заяву (клопотання) про звільнення його від сплати судового збору та клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду.
Якщо позивач усунене недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься поданою в день її первинного подання до адміністративного суду та буде прийнята до розгляду в порядку, встановленому ст. 171 КАС України.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. А. Літвіненко