Справа № 199/9493/24
(3/199/4474/24)
іменем України
20 листопада 2024 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП
04.11.2024 о 10:08 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Фозі» за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, який належить ТОВ «Експансія», здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: стартовий пакет мобільного оператора «Київстар» у кількості 2 штук, вартістю 175,00 гривень, на загальну суму 350,00 гривень, чим спричинив ТОВ «Експансія» матеріальну шкоду на вказану суму.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою смс-повісткою, яку не отримав з причини: «Абонент тимчасово недоступний», а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 240037 від 04.11.2024 відносно ОСОБА_1 , який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення;
- заявою начальника відділу охорони ТОВ «Експансія» ОСОБА_2 від 04.11.2024, відповідно до якої останній повідомляє органи поліції про скоєну 04.11.2024 крадіжку майна, що належить ТОВ «Експансія»;
- рапортом помічника чергового ВП № 1ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до якого 04.11.2024 до відділення поліції № 1 звернувся начальник охорони магазину «Фозі» щодо затримання крадія, який вчинив крадіжку належного ТОВ «Експансія» майна на загальну суму 350,00 гривень;
- витягом з актом інвентаризації ТОВ «Експансія» від 04.11.2024, відповідно до якої вартістю старового пакету мобільного оператора «Київстар» у кількості 2 штуки, складає 350,00 гривень.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, згідно з яким ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, міру громадської небезпеки скоєного, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, систематичність вчинення аналогічних правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
Призначення ж більм м'якого виду адміністративного стягнення, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, офіційного доходу (заробітку) не має, а тому більш м'який вид стягнення не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що як джерело права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо негайного виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді арешту, вважаю за необхідне дану постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання після набрання нею законної сили, а строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 , відраховувати з моменту його затримання.
Постанову для виконання направити до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області та звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко
20.11.2024