Справа № 227/2327/19
(1-в/199/320/24)
20 листопада 2024 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши в дистанційному судовому провадженні подання начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 29.07.2019 вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,-
про вирішення питання про звільнення від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,-
за участю: прокурора - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
Рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 територіальну підсудність Добропільського міськрайонного суду Донецької області змінено шляхом її передачі Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська, у зв'язку з чим до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Своє подання орган пробації обґрунтовує тим, що вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 ОСОБА_4 визнано винуватим за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
30.08.2019 до відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надійшов на виконання вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 відносно ОСОБА_4 та був прийнятий до виконання.
Відповідно до вказаного вироку, протиправними діями від 27.12.2018 ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно шкоду загальною вартістю 512,63 гривень, тобто заподіяна шкода потерпілій ОСОБА_6 не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що з 01.12.2018 складало 1921,00 гривні.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, згідно з яким ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вищевикладеного, начальник відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях просить привести вищевказаний вирок у відповідність до Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
В судове засідання представник відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій подання підтримав у повному обсязі та просив розглядати подання без його участі.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні даного подання органу пробації, з підстав того, що станом на час розгляду судом вказаного подання іспитовий строк, встановлений ОСОБА_4 вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019, сплив та останній вважається таким, що раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 до суду не з'явився, був повідомлений про дату та час слухання подання належним чином.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання з додатками, приходить до наступного висновку.
Так, ОСОБА_4 був засуджений 29.07.2019 вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Як убачається з вироку, протиправними діями, 27.12.2018 ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно шкоду загальною вартістю 512,63 гривень, тобто заподіяна шкода потерпілій ОСОБА_6 не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що з 01.12.2018 складає 1921,00 гривня.
З урахуванням положень підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV, пункту 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» два неоподатковувані мінімуми доходів громадян з 01.12.2018 року становили 1921,00 гривню.
Частинами 1, 3 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Разом із тим, відповідно до статті 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Таким чином, дотримуючись вимоги ст. 78 КК України, орган пробації мав би вирішити питання, починаючи з липня 2020 року, про звільнення засудженого від призначеного йому покарання або інші питання, передбачені ст. 78 КК України, про що на теперішній час суду невідомо та така інформація керівником (ініціатором подання (клопотання)) органу пробації суду ненадана.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до положень статті 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Таким чином, для розгляду подання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, правове значення має з'ясування питання наявності на даний час непогашеної і незнятої судимості у засудженого ОСОБА_4 за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019.
Відповідно до інформації на офіційному веб-порталі «Судова влада України, в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області у 2020 та 2024 роках перебували на розгляді подання органу пробації по справі № 227/2327/19, але судові рішення, ухвалені за результатами розгляду вказаних судових проваджень, в Єдиному державному реєстру судових рішень відсутні.
Також, суд зауважує, що згідно з інформацією на офіційному веб-порталі «Судова влада України, в провадженні Полонського районного суду Хмельницької області у 2024 році перебувало на розгляді кримінальне провадження № 681/1284/24, за результатами розгляду якого 14.11.2024 ухвалено вирок, відповідно до вступної частини якого встановлено, що ОСОБА_4 вважається таким, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
Судом встановлено, що вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік, а також на засудженого покладено виконання обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вказаний вирок набрав законної сили 29.08.2019.
З матеріалів подання встановлено, що іспитовий строк ОСОБА_4 обчислюється з 29.07.2019, тобто з моменту проголошення вироку суду, та цей строк закінчився 29.07.2020.
Вказані обставини свідчать, що на момент розгляду судом подання органу пробації про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання, засуджений повністю відбув покарання та з 29.07.2020 вважається таким, що не має судимості в силу статті 89 КК України.
З огляду на вищенаведене, зробити висновок про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, не можливо, оскільки суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність на даний час незнятої і непогашеної судимості у ОСОБА_4 за вищевказаним вироком суду.
Суд, вважає, що подання органу пробації про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 2 ст. 74, ч. 1 ст. 78 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні подання начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2019 у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
20.11.2024