18 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1035/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024
у складі колегії суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.
та на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2024
суддя: Ломака В. С.
у справі № 910/1035/24
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 183 986,07 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №910/1035/24.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2024 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 183 986,07 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа №910/1035/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на думку ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", оскаржуване рішення ухвалено судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, що зумовлене неврахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду в частині визначення зменшення розміру пені та не зменшення розміру інших нарахувань. Така помилка, як стверджує скаржник, не була усунена в результаті перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в касаційному порядку. Крім того, судами помилково визначено строк оплати наданих послуг у зв'язку із відсутністю відповідного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. Також зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах по справам: 28.07.2021 по справі № 910/7575/20, від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 07.12.2021 у справі № 910/2831/20, від 21.12.2021 у справі № 910/17772/20, від 18.08.2022 у справі № 910/1674/20, від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Зазначене призвело до неправильного застосування судами попередніх інстанції статей 625, 882 ЦК України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій також не враховано вплив форс-мажорних обставин на ступінь виконання зобов'язань по Договору з боку Відповідача. Враховуючи викладене, на думку ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 882 та 879 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги, на переконання скаржника, чітко зазначено, що дані правовідносини є специфічними і мають виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу, як Замовника та Підрядника, в обставинах, які стосуються виконання умов п. 3.3. та п. 5.1. Договору.
Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Наведені скаржником доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Щодо посилань скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, то Верховний Суд відзначає, що це є саме підставами касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК, втім не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Посилання скаржника на те, що справа № 910/1035/24 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №910/1035/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі № 910/1035/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець