м. Вінниця
14 листопада 2024 р. Справа № 120/7385/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053)
Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про (з урахуванням уточненої позовної заяви) визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 02.04.2024 №905020144966 щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язання відповідача 2 здійснити позивачеві перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням довідки ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 20.03.2024 №Б-с-326, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача 2 із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді на підставі довідки ТУ ДСА України у Дніпропетровській області №Б-с-326 від 20.03.2024. За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснював відповідач 1. Так, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем 1 02.04.2024 прийнято рішення №905020144966 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці. Вважаючи таке рішення відповідача 1 протиправним, позивач, з метою його скасування, звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання доказів реєстрації місця проживання (перебування) в установленому законом порядку на території, на яку поширюється юрисдикція Вінницького окружного адміністративного суду.
18.06.2024 за вх.№35821/24 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено довідку Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області від 09.03.2016 року №532-245 про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу та зазначено адресу її проживання /перебування АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 03.07.2024 позивачеві продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом визначення суб'єктного складу відповідачів та уточнення прохальної частини заявленого позову.
10.07.2024 року за вх.№40314/24 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 15.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.07.2024 за вх.№43517/24 та 26.07.2024 за вх.№43791/24 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.
Суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 1 15.07.2024.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач 1 не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
25.03.2024 позивач звернулась до відповідача 2 із заявою про перерахунок з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 20.03.2024 №Б-с-326.
За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснював відповідач 1.
Так, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем 1 02.04.2024 прийнято рішення №905020144966 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.
Не погоджуючи із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 142 ч. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Раніше, в Законі Україні «Про судоустрій і статус суддів» діяла норма п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону Україні "Про судоустрій і статус суддів" визнаний неконституційним.
Згідно зі ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 18.02.2020 відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
За таких обставин, позивач має право на нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, у відповідності до приписів ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/5/20) за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України №2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №620/1116/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 16.06.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020, частково задовольнив позов особи .
У судовому рішенні по зразковій справі №620/1116/20 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи наведене, оскільки дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №620/1116/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 02.04.2024 №905020144966 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішеня про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, у зв'язку з тим, що судом визнано протиправним та скасовано рішення відповідача 1 від 02.04.2024 №905020144966, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 здійснити позивачеві перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням довідки ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 20.03.2024 №Б-с-326, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Оскільки даний спір виник у зв'язку із прийняттям відповідачем 1 спірного рішення, таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір саме з відповідача 1.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №905020144966 від 02.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням довідки ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 20.03.2024 №Б-с-326, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 22869069)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.11.2024 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна