м. Вінниця
14 листопада 2024 р. Справа № 120/6809/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за віком від дня її призначення.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки підстав для перерахунку страхового стажу позивача немає через відсутність відомостей про сплату страхових внесків за спірний період.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 03.11.2023 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, при призначенні пенсії відповідачем не враховано стаж роботи з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у Гуньківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області.
04.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про зарахування зазначеного періоду роботи у Гуньківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області до його страхового стажу.
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та прийнято рішення №025150007053 від 11.03.2024 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу інформація про сплату страхових внесків за період з січня 2006 по грудень 2007 року відсутня.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення перерахунку пенсії за віком, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 25 лютого 2021 року у справі №683/3705/16-а, від 05 червня 2024 року у справі №300/2555/22.
Як вже встановлено судом, позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у Гуньківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу інформація про сплату страхових внесків відсутня.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок можливого невиконання роботодавцем позивача (страхувальником) обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на відповідному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для не зарахування відповідних періодів роботи позивача через несплату страхових внесків страхувальником до Пенсійного фонду України.
В розрізі спірних правовідносин та за умови підтвердження cтажу роботи позивача відповідними документами, зокрема відомостями з трудової книжки, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах № 423/757/17 від 01.03.2021 року та №340/1454/21 від 11 жовтня 2023 року.
В матеріалах справи на підтвердження спірного стажу роботи наявна належним чином засвідчена копія трудової книжки позивача Серія НОМЕР_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року працював учителем географії та німецької мови у Гуньківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області.
Втім, відповідачем не надано оцінки відповідним записам у трудовій книжці позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова позивачу в здійсненні перерахунку його страхового стажу є передчасною.
Суд звертає увагу, що за результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №025150007053 від 11.03.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_2 у допризначенні пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами", яким відмовлено у перерахунку страхового стажу.
При цьому, позивачем у позові заявлено вимогу про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за віком від дня її призначення.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що за правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним та необхідним для повного та ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №025150007053 від 11.03.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_2 у допризначенні пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами".
В свою чергу, вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення перерахунку пенсії, слід залишити без задоволення, оскільки судом встановлено активну форму поведінки суб'єкта владних повноважень відповідача при розгляді заяви позивача, яка виразилась у прийнятті рішення, що виключає можливість встановлення факту допущеної бездіяльності.
З приводу позовних вимог зобов'язального характеру (про перерахунок пенсії та включення до страхового стажу спірного періоду роботи), то оцінивши наявні у справі докази суд дійшов переконання, що приймаючи рішення №025150007053 від 11.03.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_2 у допризначенні пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами", відповідач не надав належної правової оцінки відомостям із трудової книжки позивача, у зв'язку з чим зробив передчасний висновок про неможливість зарахування позивачу до страхового стажу періоду його роботи з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у Гуньківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок - зобов'язати вчинити певні дії.
Слід звернути увагу, що функції органів Пенсійного фонду України щодо обчислення страхового стажу особи та призначення пенсії відносяться до виключної компетенції відповідача.
Відповідачем не було надано належної оцінки в оскаржуваному рішенні відомостям страховий стаж позивача, що позбавляє можливість суду здійснити контроль дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та прийняти рішення зобов'язального характеру про зарахування страхового стажу. Протилежний підхід призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, зокрема здійснювати розрахунок страхового стажу та нарахування пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №240/10097/22 від 25 жовтня 2023 року, №560/895/23 від 28 вересня 2023 року, №560/4016/23 від 29 серпня 2023 року та №560/8020/21 від 16 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У свою чергу, суд зазначає, що оскільки процедура вирішення питання щодо перерахунку пенсії не закінчена, суд не може обрати спосіб захисту визначений позивачем.
Відтак, враховуючи, що тим обставинам, які були встановлені судом належна оцінка відповідачем як органом, до виключних повноважень якого належить перерахунок пенсії заявнику, не надавалася, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про перерахунок страхового стажу від 04.03.2024 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №025150007053 від 11.03.2024 року "Про відмову гр. ОСОБА_2 у допризначенні пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок страхового стажу від 04.03.2024 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098368).
Суддя Свентух Віталій Михайлович