м. Вінниця
14 листопада 2024 р. Справа № 120/19337/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 03.06.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення 43 сесії 8 скликання Немирівської міської ради Вінницької області від 28.11.2023 за №2011 "Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язано Немирівську міську раду Вінницької області на черговій сесії міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
До суду від представника позивача 26.09.2024 надійшла заява про встановлення судового контролю.
Ухвалою суду від 03.10.2024 заяву про встановлення судового контролю призначено до розгляду у порядку письмового провадження та запропоновано відповідачу подати пояснення.
На виконання вимог зазначеної ухвали представник Немирівської міської ради Вінницької області подав до суду свої пояснення у яких зазначив, що На виконання вищевказаного рішення суду уповноваженим органом у сфері земельних відносин Немирівської міської ради підготовлено проєкт рішення «Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарського гр. ОСОБА_1 ».
09.09.2024 р. міським головою видано розпорядження №269-р «Про скликання 55 (позачергової) сесії Немирівської міської ради 8 скликання», яким в порядок денний сесії включено питання «Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ». Проєкт рішення готувався з урахуванням правового висновку, наданого рішенням Вінницького окружного адміністративного суду та заяви гр. ОСОБА_1 від 08.02.2022 р..
12.09.2024 року відбулася 55 (позачергова) сесія Немирівської міської ради 8 скликання на якій було розглянуто проєкт рішення «Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарського гр. ОСОБА_1 », за результатами голосування: «за»-2, «проти»-0, «утрималось»-13.
На переконання представника відповідача, у такий спосіб Немирівська міська рада виконала рішення Вінницького окружного адміністративного суду оскільки, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.02.2022 р. та рішення суду було підготовлено відповідний проект рішення з подальшим винесення на розгляд сесії за який депутатами міської ради здійснювалося голосування у відповідності до ч.3 ст.40 Регламенту
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.
Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, № 11944/05).
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.
Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що 12.09.2024 року відбулася 55 (позачергова) сесія Немирівської міської ради 8 скликання на якій було розглянуто проєкт рішення «Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарського гр. ОСОБА_1 », за результатами голосування: «за»-2, «проти»-0, «утрималось»-13.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що у відповідності до вимог ЗК України за наслідком розгляду клопотання є прийняття рішення про надання дозволу або рішення про відмову у такому.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 лютого 2022 року у справі №560/1651/20, від 05 травня 2020 року у справі №826/8858/16, від 18 червня 2020 року у справі №826/8108/16, від 23 листопада 2021 року у справі №580/704/21 та ряду інших.
Суд акцентує увагу на тому, що рішенням суду від 03.06.2024 зобов'язано Немирівську міську раду Вінницької області на черговій сесії міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Крім того, ч. 1 ст. 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Відтак, оскільки рішення Вінницького окружного адміністративного суду залишається невиконаним, а тому слід встановити строк для подання боржником звіту про виконання такого судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
Зобов'язати Немирівської міської ради Вінницької області подати у 15-ти денний термін з дня отримання копії ухвали суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович