про повернення позовної заяви
м. Вінниця
13 листопада 2024 р. Справа № 120/14969/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
08.11.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Зазначена позовна заява була подана нарочно до відділу документального забезпечення (канцелярії) суду, при цьому особою, яка подавала позовну заяву, на підтвердження повноважень долучено копію довіреності від 30.09.2024 за №1844, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кравченком Є.М., якою уповноважено ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема надано право подання необхідних документів включаючи позовні та інші заяви. В той же час, комісією суду в складі: архіваріус ОСОБА_3 , головний спеціаліст ОСОБА_4 , начальник відділу Гарболінська Олена Петрівна, консультант суду ОСОБА_5 складено акт від 08.11.2024 про те, що в переліку документів, які додаються до позовної заяви, вказана копія довіреності від 30.09.2024 № 1844 не зазначена.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу вимог частини першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. І від того, у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Тобто, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону суд зауважує, що у випадку якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.
Однак, якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то, по перше, інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч. 6 ст. 160 КАС України, а по друге, до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника.
Так, судом встановлено, що дана позовна заява підписана від імені ОСОБА_1 .
Втім, ознайомившись із відображеним на такій позовній заяві підписом суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є особистим підписом ОСОБА_1 , позаяк не відповідає тому зразку рукописного підпису, який перевірено та посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кравченком Є.М у довіреності від 30.09.2024 № 1844, копія якої наявна в позовних матеріалах.
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань (зокрема спеціаліста чи експерта), з огляду на що суд доходить до переконання про те, що така позовна заява від імені позивача підписана іншою особою, відомості про яку в позовній заяві відсутні.
Таким чином, відсутність особистого рукописного підпису ОСОБА_1 на поданій від його імені позовній заяві не надає такій заяві юридичної сили, оскільки унеможливлює встановлення судом власного волевиявлення особи, яка звертається до суду (в даному випадку позивача на вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема подання позовної заяви).
Подібного висновку притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 02.10.2024 по справі №120/8089/24.
Окремо суд звертає увагу і на тому, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
Такий висновок відповідає позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 по справі № 930/191/23.
У той же час судом встановлено, що рукописний підпис особи, яка підписала дану позовну заяву, розміщений в лівому верхньому куті першої сторінки позовної заяви під прізвищем позивача, а також на копії самого додатку (доданого до позовної заяви документу - копії заяви про надання відстрочки від 09.10.2024).
Разом із тим як наголошено Великою Палатою Верховного Суду в згаданій вище ухвалі від 11.09.2024 по справі № 930/191/23, підписання документа перед його текстом, так само, як і підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його тексту, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням адміністративного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення.
Тобто, розміщення підпису особи не після основного тексту позовної заяви не може вважатися належним підписанням позовної заяви.
В даному випадку позовна заява не містить підпису позивача після викладу основного тексту позовної заяви (наприкінці його тексту).
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки подана до суду позовна заява від імені позивача ОСОБА_1 не підписана належним чином, а тому підлягає поверненню.
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович