м. Вінниця
12 листопада 2024 р. Справа № 120/6771/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи з викликом сторін, що подане в адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (вул. О. Миргородського, 78, м. Вінниця, 21037)
до: Вінницької митниці Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)
про: визнання протиправними та скасування рішення по коригування митної вартості товару та картки відмови
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (далі - позивач) до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення по коригування митної вартості товару та картки відмови.
Ухвалою суду від 10.06.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.06.2024 за вх.№37522/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду зазначеної адміністративної справи з викликом сторін, суд керується наступними мотивами.
Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч. 1,2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Приписами з ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ухвали суду від 10.06.2024 суд на стадії відкриття провадження дійшов висновку про те, що дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і відповідно призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При розгляді даного клопотання суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дана адміністративна справа за своєю категорією та складністю належить до справ незначної складності, що також виключає необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження.
При чому, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не обмежує права сторін по справі та не впливає на вирішення справи по суті. Сторони як і при розгляді справи в судовому засіданні вільні у наданні додаткових документів, доказів чи інших письмових пояснень, які на їх думку мають значення для вирішення справи по суті. Вибір провадження, в якому здійснюється розгляд справи, має значення виключно стосовно строків розгляду справи та безпосередньо процесу. Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не впливає на всебічність та повноту дослідження обставин справи, на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами розгляду справи рішення, а також жодним чином не применшує значимість та важливість справи для сторін.
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав доцільності розгляду даної справи з викликом сторін
Враховуючи викладене, суд вважає клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна