м. Вінниця
14 листопада 2024 р. Справа № 120/8474/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Могилів-Подільського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Могилів-Подільського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 звернувся із заявою до Могилів-Подільського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про оформлення та видачу паспорту громадянина України у формі книжечки. Однак, листом відповідача від 08.11.2023 відмовлено у оформленні та видачі паспорта у формі книжечки посилаючись на відсутність необхідних документів (рішення суду). Не погоджуючись з даною відмовою, позивач, через свого представника, звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
18.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник відповідача зазначив, що у разі досягнення ОСОБА_2 16-річного віку та за умови звернення до територіального підрозділу із заявою про отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року та наданням належних документів до заяви, передбачених Порядком №456, йому було б задоволено та видано паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Окремо звернуто увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 належить до певної соціальної групи та за своїми релігійними переконаннями міг вважати, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду його приватному життю.
23.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачі вказали на необґрунтованість доводів відповідача та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 особисто звернулася до Могилів-Подільського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області з заявою про оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, маючи при собі всі необхідні документи.
Листом від 08.11.2023 відповідач повідомив щодо відсутності правових підстав для видачі паспорта у формі книжечки, з огляду на відсутність рішення суду, що передбачено Тимчасовим порядком № 456.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 визначено, що документом який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 (далі - Положення №2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
20.11.2012 прийнято Закон України № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
В силу положень ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
За змістом частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Водночас частиною четвертою статті 13 Закону № 5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частинами другою-четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону № 5492-VI).
При цьому згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі Порядок № 302).
Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-ти річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до п. 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-ти річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Водночас, як встановлено судом, законний представник ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_2 звернулись до відповідача із заявою, в якій просила оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки на підставі Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України", без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, згідно з п. 2 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Крім того, відповідно до п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за змістом норм Положення № 2503-ХІІ право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ виникає в особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.
Разом із тим, частиною 2 статті 21 Закону № 5492-VI чітко встановлено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядком № 302 також визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Таким чином, положення Тимчасового порядку № 456 у частині правила про оформлення та видачу паспорта громадянина України особам, що досягли 16-річного віку, не відповідають ані Закону № 5492-VI, ані Порядку № 302. Тому, в силу частини 3 статті 7 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, суд не застосовує положення Тимчасового порядку № 456 в частині щодо оформлення паспорту зразка 1994 року особам після досягнення 16-річного віку.
У такому випадку, при визначенні віку особи із якого виникає право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, слід застосовувати норми Закону № 5492-VI та Порядку № 302, які передбачають, що кожен громадянин України який досяг 14 - ти річного віку може отримати паспорт громадянина України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року в справі №420/5353/20.
Крім того, в контексті правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 19 вересня 2018 року в зразковій справі 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), які належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII, та зважаючи на наявність у громадянина України права на отримання паспорту у формі книжечки суд вказує, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, має право на отримання паспорту громадянина України зразка 1994 року.
Оскільки, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відмова в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки також пов'язана з тим, що особа не досягла 16-річного віку, то таку відповідь суд вважає неправомірною відмовою у вчиненні дій щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дії відповідача, що полягають у відмові ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII та зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
При цьому, суд враховує, що у позовній заяві законний представник не ототожнює лист - відмову відповідача із формою рішення суб'єкта владних повноважень, а оскаржує дії територіального органу Державної міграційної служби України щодо не оформлення бажаного для її неповнолітнього сина паспорта громадянина України у формі книжечки.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведеного, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З поміж іншого, як з'ясовано судом, відповідач - Могилів-Подільський відділ управління державної міграційної служби України у Вінницькій області у цій справі хоч і вважається суб'єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України, однак є територіальним підрозділом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та немає статусу юридичної особи.
Відтак у даному випадку судовий збір позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Могилів-Подільського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Могилів-Подільський відділ управління державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 )
Могилів-Подільський відділ управління державної міграційної служби України у Вінницькій області (просп. Незалежності, 11, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 37836770)
Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 37836770)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна