про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 листопада 2024 р. Справа № 120/14968/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просить суд:
-визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невчасного розгляду його заяви, а також щодо безпідставної відмови про оформлення, у порядку визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути його заяву від 16.09.2024.
-рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, а також протокол від 08.10.2024 №23 скасувати.
Ознайомившись з позовною заявою, доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури).
Далі по тексту позовної заяви, позивач вказує, що на його думку, він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має батька з інвалідністю ІІ групи, який не має інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.
Таким чином, позивачу необхідно привести у відповідність зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надати відповідно докази на підтвердження вказаних обставин.
Більше того, як слідує з прохальної частини позову, позивач, крім іншого, просить визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невчасного розгляду його заяви про надання відстрочки.
Поряд з цим, позовна заява не містить жодного обґрунтування щодо невчасного розгляду заяви позивача про надання відстрочки, як і не містить жодних доказів на підтвердження даних обставин.
З огляду на викладене позивачу слід навести належне обґрунтування, в тому числі нормативно-правове, заявлених позовних вимог, в частині невчасного розгляду такої заяви чи/або уточнити зміст заявлених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника
Від того у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.
Зокрема відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості, що ідентифікують позивача, а згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представника мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону, суд зауважує, що у випадку, якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.
Однак якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то заява скріплюється підписом представника, у ній повинні бути додатково зазначено передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво.
Перевіривши позовну заяву, суд встановив, що її підписано від імені позивача ( ОСОБА_1 ).
При цьому, у тексті позову немає жодної інформацій яка б вказувала на те, що його підписано представником.
Однак, до позовної заяви долучено незасвідчену фотокопію довіреності від 13.09.2024 (чинна до 13.09.2025) відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути його представником, у тому числі й у судах.
При цьому, долучена до матеріалів позову фотокопія довіреності від 13.09.2024 вказує на оформлення та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
Відповідні обставини також підтверджуються актом Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2024, із якого слідує, що позовна заява подана нарочно представником позивача ОСОБА_2 .
Також відповідно до довіреності від 13.09.2024, остання підписана ОСОБА_3 .
З вищенаведеного слідує, що за позовною заявою позивачем є ОСОБА_1 , натомість така подана представником ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 .
Відповідним актом також засвідчено обставини того, що на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності від 13.09.2024 на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка не вказана в переліку документів, доданих до позовної заяви.
У такому випадку, у позовній заяві в обов'язковому порядку повинні зазначатися передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує його повноваження.
Однак ОСОБА_2 , оформляючи та подаючи до суду позовну заяву від імені позивача, вказаних правил не дотримався.
Зокрема у тексті позовної заяви взагалі відсутня інформація про його прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, особисті номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Виявлений недолік підлягає усуненню у спосіб уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України інформації про представника та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 13.09.2024 якою саме ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів.
Більше того, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми, у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України.
Також, у позовній заяві зазначено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, доказів, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано.
Таким чином, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України та про зареєстроване місце проживання позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на рівні 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру дорівнює 1211,20 грн за кожну немайнову вимогу.
Як було зазначено вище, позивач просить суд:
-визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невчасного розгляду його заяви, а також щодо безпідставної відмови про оформлення, у порядку визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути його заяву від 16.09.2024.
-рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, а також протокол від 08.10.2024 №23 скасувати.
Позивач фактично заявив три позовні вимогу немайнового характеру (про визнання бездіяльності відповідача протиправною та, як наслідок, зобов'язання його до вчинення певних дій, відмови у оформленні відстрочки та скасування рішення).
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з такими позовними вимогами становить 3633,60 грн.
З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати решти суми судового збору в розмірі 3633,60 грн.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
-уточнення змісту заявлених позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надати відповідно докази на підтвердження вказаних обставин.
- уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України інформації про представника та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 13.09.2024 якою саме ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів.
- надання відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України та про зареєстроване місце проживання позивача.
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.