м. Вінниця
15 листопада 2024 р. Справа № 120/8475/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови
У Вінницький окружний адміністративний суд 28.06.2024 звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови відповідача, оформленою довідкою військово - лікарської комісії від 23.05.2024 № 98/2737, відповідно до якої, позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВВННЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відтак, з метою зобов'язання відповідача провести повторний огляд задля визначення придатності для проходження військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою від 01.07.2024 заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду з підстав того, що її подано без додержання вимог статті 152 КАС України.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
03.07.2024 представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову заявник вказав, що з метою визначення ступеня придатності до військової служби 13.05.2024 ОСОБА_1 направлений для проходження медичного огляду позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 де у спішному порядку він пройшов медичну комісію.
Ухвалою від 04.07.2024 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що відповідно до абз. 3 п. 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_2 подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10 розділу І Положення №402 підлягають лиш постанова ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
18.07.2024 представник позивача подав відповідь на відзив у якій спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
З метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 13.05.2024 направлено для проходження медичного огляду позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На думку позивача, під час медичного огляду не було встановлено інформації про його перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань.
Також, зауважив, що під час медичного огляду не були взяті обов'язкові аналізи, такі як загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі та флюорографія органів грудної клітини, що підтверджується не заповненими графами у п. 9 Картки обстеження та медичного огляду (протокол №98/2737 від 23.05.2024). Ці аналізи є обов'язковими та необхідними для об'єктивної оцінки стану здоров'я людини та визначення придатності до військової служби.
За результатами огляду, військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 23.05.2024 року за №98/2737 про придатність ОСОБА_1 (на підставі статтей 13б, 39б, 64б, 31 в графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ) до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВВННЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Вважаючи постанову, оформлену довідкою від 23.05.2024 № 98/2737 протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом з вимогою зобов'язати військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 провести повторний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності для проходження військової служби, з урахуванням висновків суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд, в межах розгляду справи, застосовує висновки Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16, який зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Пунктом 2.4 глави 2 Розділу ІІ Положення № 402 визначені обов'язки та права ВЛК регіону.
Так, відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Згідно із пп. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 Розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
З аналізу наведених вище норм, суд доходить висновку, що постанова ВЛК щодо придатності позивача до військової служби, може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії.
Відповідно до глави 3 розділу 1 Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
З огляду на те, що предметом цього спору не є порушення процедури проходження медичного обстеження позивачем під час обстеження ВЛК, давати оцінку стану здоров'я позивача, встановленому ВЛК діагнозу та робити висновок про придатність чи непридатність до військової служби, не є компетенцією суду.
В контексті доводів позову про наявні у позивача захворювання суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12.06.2020 по справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки як зазначено вище, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи, що в задоволені позову відмовлено, підстави для присудження судового збору та судових витрат на користь позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна