про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 листопада 2024 р. Справа № 120/14946/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Водночас до суду подано звернення у формі заяви, а не позовну заяву, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Крім того, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223, а також рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 14/975.
Водночас з позовною заявою щодо оскарження висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішення Міністерства оборони України позивачі звернулися 07 листопада 2024 року, тобто у строк, що перевищує шість місяців з дня прийняття (складення) відповідачами оскаржуваних рішення та висновку.
Відтак позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду та не подано при цьому заяву про поновлення такого строку.
Таким чином, позивачам слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із позовною заявою подано платіжну інструкцію № 7ЕАН-132А-К5РХ-556В від 07 листопада 2024 року, якою підтверджується сплата ОСОБА_1 судового збору в розмірі 970 гривень.
При цьому правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Абзацом 2 частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову фізичною особою із однією вимогою немайнового характеру становить 1211,20 гривень.
При цьому відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позовну заяву подано в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", а тому належною сумою судового збору в даному випадку є 968,96 гривень (0,8*1211,20 гривень).
Водночас, як свідчить зміст поданої позовної заяви, позов подано чотирма позивачами та заявлено фактично одну вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від інших позовних вимог, у зв'язку із чим при зверненні до суду кожен із позивачів мав би оплатити судовий збір в розмірі по 968,96 гривень окремими платіжними документами.
Проте в якості доказу сплати судового збору представником позивачів долучено до позову лише платіжну інструкцію від 07 листопада 2024 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 970 гривень, що є меншою сумою, аніж визначено Законом України "Про судовий збір."
При цьому слід врахувати й те, що відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Оскільки ОСОБА_4 є малолітньою особою, а позов спрямований на захист в тому числі і її прав, тому судовий збір за подання до суду позову цим позивачем не справляється.
Таким чином, іншим позивачам (окрім ОСОБА_4 ) слід надати документи про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі по 968,96 гривень, врахувавши при цьому, що одним з позивачів все ж оплачено позов судовим збором відповідно до платіжної інструкції № 7ЕАН-132А-К5РХ-556В від 07 листопада 2024 року.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (частина 7 статті 161 КАС України).
Відтак, разом із позовною заявою позивач повинен надати суду оригінал або належним чином засвідчену копію індивідуального акта, а у разі відсутності у нього такого акта - клопотання про його витребування.
Так, предметом оскарження у позові визначено зокрема висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223.
Проте представником позивачів не долучено до позовної заяви належним чином засвідчену копію висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223.
Вказані недоліки свідчать про невідповідність позову вимогам статей 160 та 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачам у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачам.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович