Справа №523/18632/24
Провадження №1-кп/523/1601/24
08.11.2024 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі виділені матеріали з кримінального провадження №12020160490002441 від 14.08.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березівське, Попаснянського району Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Апеляційного суду Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 01.03.2018 року,
по звинуваченню в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , в ніч з 14 липня 2020 року на 15 липня 2020 року, діючи повторно, за попередньою змовою з особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), з метою викрадення чужого майна, а саме металобрухту, який належить НЕК «УКРЕНЕРГО» та знаходиться на території складського майданчику ПС 220 кВ "Центроліт», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , прибули на території зазначеного майданчику, цілеспрямовано вибравши для скоєння кримінального правопорушення час доби, найбільш зручний для реалізації умислу, направленого на викрадення чужого майна.
Користуючись тим, що у зазначений час доби відсутні сторонні особи, які б могли спостерігати та завадити їх діями, ОСОБА_4 та особи (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), впевнившись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації їх злочинного умислу, таємно викрали металобрухт сталевий вид 502 троси канати у кількості 0,360 тонни вартістю 4125 гривень за одну тонну, а всього на загальну суму 1485 гривень, що належить НЕК"УКРЕНЕРГО".
Однак в цей час їх протиправні дії були помічені співробітниками охорони, які припинили їхні незаконні дії та викликали поліцію. Таким чином, ОСОБА_4 спільно з особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження) з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.
Під час судового засідання 07.11.2024 року прокурором заявлено клопотання, яке було підтримано обвинуваченим, щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Зазначене положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни «букви» закону).
Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.
Так, 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було посилено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна та змінено поріг притягнення до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ ПК, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового Кодексу України (далі ПК України) для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 1 січня.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 , вчинив 14 липня 2020 року.
Станом з 1 липня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2197 грн, а 50% від його розміру становили 1098,5 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень КК України та Закону 3886-IX, на момент вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2197 грн.
Діями обвинуваченого було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі до 1485 гривень.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Беручи до уваги прийняті законодавцем зміни щодо кількісного критерію дрібного викрадення, дії ОСОБА_4 на сьогодні не є кримінально-караним діянням.
Згідно зі ст.147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.
Виходячи з положень рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року№ 1-зп/1997 щодо офіційного тлумачення ст. 58 Конституції України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
У абз. 3 п. 2, абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення, Конституційний Суд України № 6-рп/2000 від 19.04.2000 року офіційно розтлумачив положення ст. 58 Конституції України саме щодо зворотної дії в часі кримінально-правової норми, котра пом'якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це, зокрема, стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
Пункт 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція також була викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23, а також Постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 07.10.2024 року у справі №278/1566/21.
З урахуванням положень ст. 124 КПК України процесуальні витрати - відсутні.
Цивільні позови - відсутні.
При цьому, відповідно до ч.8 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 8, 58 Конституції України, ст. ст. 3, 5 КК України, п. 4-1 ч.1 ст. 284, ст. ст. 350, 369-372 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с.15 ч.3 ст.185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області - для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за наявності в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1