Справа № 953/7337/24
н/п 1-кс/953/8309/24
"19" листопада 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №22024220000000889 від 30.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який має вищу освіту, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працівник АТ КБ «Приват Банк», раніше не судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
12 листопада 2024 року старший слідчий в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до слідчої судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України у кримінальному провадженні №22024220000000889 від 30.07.2024, в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000889 від 30.07.2024, в якому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2024 стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 19.10.2024 включно, без визначення розміру застави, строк дії якого продовжено ухвалою слідчого судді від 17.10.2024 до 21.11.2024 включно, без визначення розміру застави.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження: встановити місцезнаходження додаткових свідків, що можуть володіти інформацією стосовно обставин, що можуть мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; отримати тимчасовий доступ до речей і документів, дозвіл на який надано слідчим суддею Київського районного суду м.Харкова, а саме до інформації, яка міститься у володінні ПрАТ «Київстар», здійснити огляд інформації, отриманої за результатом проведення зазначених процесуальних дій; здійснити розсекречення відповідних клопотань та ухвал суду, на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок раніше призначеної судової комп'ютерно - технічної експертизи мобільного пристрою, вилученого у ОСОБА_6 ; повідомити ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри, у зв'язку з уточненням встановлених досудовим розслідуванням обставин; здійснити розсекречення відповідних клопотань та ухвал суду, на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; зібрати характеризуючі відомості стосовно ОСОБА_6 ; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Виконання вище перелічених процесуальних та слідчих дій потребує додаткового часу.
З огляду на защначене, те, що встановлені слідчим суддею ризики, перпедачені п.1,2,3,4,5 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а також те, що зміна запобіжного заходу на більш м'який може стати перешкодою у проведенні повного, швидкого досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження, сторона обвинувачення вважає, що на сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання ОСОБА_6 під вартою.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, зазначених у його змісті, просила його задовольнити.
Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на не доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. У зв"язку з чим та враховуючи особу підозрюваного, прохала обрати запобіжний захід не пов"язаний із триманням під-вартою.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані документи, прийшла до наступного висновку.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі. Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався і траває на даний час.
З наданих матеріалів встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.07.2024 за №22024220000000889 в рамках якого подано дане клопотання.
ОСОБА_6 о 08 годині 30 хвилин 21.08.2024 у кримінальному провадженні №22024220000000889 від 30.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_6 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 21.08.2024.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21.08.2024 застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 19 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.
14.10.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000889 від 30.07.2024 продовжено заступником керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 до 3 (трьох) місяців, тобто до 21 листопада 2024 року включно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.10.2024 продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 36 (тридцять шість) днів - до 21 листопада 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 19.11.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000889 від 30.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України до 6 (шести) місяців - тобто до 21 лютого 2025 року включно.
Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 21.11.2024, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчої судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);
- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
За результатами розгляду даного клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: показань свідка ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту від 05.07.2024; даних, які містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.07.2024; даних, які містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.07.2024; даних, які містяться у протоколі огляду від 16.09.2024.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
На даній стадії кримінального провадження слідча суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливості вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг негласних слідчих (розшукових) дій, проведено слідчі (розшукові) дії.
Поряд з цим, у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.10.2024, тобто до 21.11.2024, зокрема: встановити місцезнаходження додаткових свідків, що можуть володіти інформацією стосовно обставин, що можуть мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; отримати тимчасовий доступ до речей і документів, дозвіл на який надано слідчим суддею Київського районного суду м.Харкова, а саме до інформації, яка міститься у володінні ПрАТ «Київстар», здійснити огляд інформації, отриманої за результатом проведення зазначених процесуальних дій; здійснити розсекречення відповідних клопотань та ухвал суду, на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок раніше призначеної судової комп'ютерно - технічної експертизи мобільного пристрою, вилученого у ОСОБА_6 ; повідомити ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри, у зв'язку з уточненням встановлених досудовим розслідуванням обставин; здійснити розсекречення відповідних клопотань та ухвал суду, на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; зібрати характеризуючі відомості стосовно ОСОБА_6 ; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення стосовно того, що провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у зазначений строк не виявилося можливим внаслідок складності провадження. у зв"язку з чим, 19.11.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, а саме по 21.02.2025 включно.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність продовження існування ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значений для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацію майна.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.
Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значений для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується способом та засобами вчинення підозрюваними даних кримінальних правопорушень. ОСОБА_6 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, у зв'язку із чим матиме реальну можливість знищити, сховати, спотворити предмети і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому чисті і такі, які можуть свідчити про його протиправну діяльність однак не теперішній час органом досудового розслідування ще не виявлені.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Також достатньо обгрунтованими є ризики перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з того, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_6 як основне покарання, судом може бути призначене покарання у виді довічного позбавленні волі, може свідчити про неналежну процесуальну поведінку останнього у майбутньому, чим останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі, перешкоджанню здійснення швидкого та об'єктивного досудового розслідування.
Разом із цим, у зв'язку із встановленням факту тривалого спілкування ОСОБА_6 із представником держави-агресора РФ і наданням останньому інформації щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, протягом тривалого проміжку часу, наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі проти основ національної безпеки України.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення наяівні існування вказаних ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, не є слушними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на відомостях провадження.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацію майна;
- дані щодо особи ОСОБА_6 , який має вищу освіту, одружений, має зареєстроване місце проживання, на момент вчинення інкримінованого правопорушення був працівником АТ КБ «Приват Банк», раніше не судимий.
Разом з цим, зазначені дані про особу підозрюваного, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно з підозрою, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
За таких обставин, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , те, що злочин за ч.2 ст.111 КК України, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , є злочином проти основ Національної безпеки України, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваною виконувати покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на зазначене, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, слідчас суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання йому під вартою, оскільки останій підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, а саме злочину проти основ Національної безпеки України, вчинений під час дії воєнного стану.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №22024220000000889 від 30.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, у кримінальному провадженні за №22024220000000889 від 30.07.2024, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів - до 16 січня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.
Встановити строк дії ухвали до 16.01.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1