Справа 556/3169/24
Номер провадження 2-а/556/40/2024
15.11.2024 . Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.,
при секретарі Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській області, ОСОБА_2 - молодшого лейтенанта поліції - поліцейський Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького районного суду РІвненської області з позовом до Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській області, ОСОБА_2 - молодшого лейтенанта поліції - поліцейського Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача - адвоката Бірука О.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомив.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.4 ст. 229 КАС України.
До початку судового засідання від інспектора сектору з адміністративної практики сектору взаємодії з грамадами Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача .
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов'язки. Таким чином, залучення третіх осіб сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.
Відтак, обов'язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов'язки такої особи.
Постанова, що оскаржується винесена поліцейським Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - Ткачуком О.О., який у даній справі є відповідачем
Суд вважає, що заявником не обґрунтовано, та не надано доказів, яким чином судове рішення може вплинути на права та обов'язки Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, а тому клопотання інспектора сектору з адміністративної практики сектору взаємодії з грамадами Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про залучення Вараського РВП ГУНП в Рівненській області до справи як третьої особи на стороні відповідача, задоволенню не підлягає.
При цьому суд наголошує, що відмова у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки не позбавляє права самостійно звернутися до суду із позовом про відновлення своїх прав та інтересів.
Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб'єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника на підставі довіреності.
Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб'єктів владних повноважень та/або юридичних осіб через уповноважених осіб, як представників у порядку самопредставництва за наявності підтверджуючих на це документів.
Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, суд зазначає, що Верховний Суд вже сформував усталені підходи щодо питання підтвердження повноважень керівника чи іншої (уповноваженої) особи, яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Так, зокрема, але не виключно у постановах від 22 липня 2021 року (справа № 280/6557/20), від 09 вересня 2021 року (справа № 200/11717/20-а), від 28 грудня 2022 року (справа № 826/23910/15), Суд дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При цьому пункт 13 частини другої статті 9 вказаного Закону встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Усталеною є також позиція Верховного Суду, що за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта клопотання (у порядку самопредставництва) суд не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі. Так, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом.
Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання подано від імені Вараського РВП ГУНП в Рівненській області та підписано було електронним підписом ОСОБА_3 - ГУНП в Рівненські області №16054 -2024 від 13.11.2024 .
Згідно із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 не уповноважена особа - підписант Головного управління національної поліції в Рівненській області.
Також, інспектор сектору з адміністративної практики сектору взаємодії з грамадами Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 не надано документів на представництво Вараського РВП ГУНП в Рівненській області.
Окрім того від представника позивача - адвоката Бірука О.В. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській області, на належного - Головне Управління Національної поліції в Рівненській області.
Пунктом 9 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Таким чином, законодавцем встановлені дві умови заміни неналежного відповідача: 1) згода позивача на заміну первинного відповідача; 2) якщо заміна неналежної сторони не приведе до зміни підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану постанову виніс оперуповноважений працівник поліції Головного управління національної поліції у Рівненської області.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 N 724/716/16-а.
ВС КАС неодноразово зазначав, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень є орган, який таке стягнення наклав, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Правовою позицією ВС/КАС викладеною у справі №742/2298/17 від 17.09.2020 року визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частин 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
На підставі викладеного, враховуючи те, що заміна неналежної сторони не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав заміни первісного відповідача - Головного управління національної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській областіна належних відповідачів - Головного управління національної поліції в Рівненській області(Рівненська область, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2,).
Керуючись ст.ст.49, 205 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання інспектора сектору з адміністративної практики сектору взаємодії з грамадами Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про залучення Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській області, ОСОБА_2 - молодшого лейтенанта поліції - поліцейський Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, як третю особу на стороні відповідача.
Клопотання представника позивача - авдоката ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській, ОСОБА_2 - молодшого лейтенанта поліції - поліцейський Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про заміну неналежного неналежного відповідача - належним, задовольнити..
Замінити первісного відповідача у справі №556/3169/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції УПП в Рівненській, ОСОБА_2 - молодшого лейтенанта поліції - поліцейський Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - Головне управління національної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській областіна належного відповідача - Головне управління національної поліції в Рівненській області(Рівненська область, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2).
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Перше судове засідання призначити на 09.12.2024 на 11 год. 00 хв. у залі судових засідань Володимирецького районного суду Рівненської області за адресою: вул.Вишнева, 11, селище Володимирець, Вараського району Рівненської області.
Копію цієї ухвали направити учасникам процесу.
Визначити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Визначити відповідачу п'ятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://court.gov.ua/sud1702/
Копії ухвали надіслати учасникам справи.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачам надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Котик Л.О.