Справа № 545/4465/24
Провадження № 3/545/1445/24
18.11.2024 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомо,
за ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
04.10.2024 року о 20 год 27 хв. в с.Щербані, Полтавського району по вул.Олени Пчілки,1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai i30, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на пристрій драгер у встановленому законом порядку, результат 0,32% проміле, тест №1162, правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того,04.10.2024 року о 20 год 37 хв. в с.Щербані, Полтавського району по вул.Олени Пчілки,1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai i30, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою судді від 18.11.2024 року адміністративний матеріал №545/4475/24 (провадження 3/545/1449/24) відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП та адміністративний матеріал №545/4465/24 (провадження 3/545/1445/24) за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження та присвоєно загальний судовий номер справи №545/4465/24 (провадження 3/545/1445/24).
ОСОБА_1 у судові засідання 17.10.2024 року,18.11.2024 не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи оголошенням на веб-сайті "Судова влада України" та шляхом направлення повістки на адресу реєстрації, яку повідомив працівникам поліції при складанні адміністративиного протоколу, про зміну місця проживання не повідомляв, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 2 ст.130 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у повторному протягом року керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частини друга-четверта ст. 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі,яка немає права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки - повторності його вчинення протягом року.
Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Дослідивши матеріали справ, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами:
- квитанцією результатів тесту № 6810 від 04.10.2024, результат становить 0,32 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння - позитивний, 0,32 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2024 року;
- відео-зйомкою подій, оглянутою судом, згідно якої ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Drager, результат - 0,32 проміле, а також те, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Крім цього, доданий до протоколу відеозапис, містить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.
Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 07.06.2024 року у справі №554/4304/24.
Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також, судом встановлено, що будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом постановою Київського районного суду м.Полтави від 22.08.2024 року, ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП та до нього застосовувалося адміністртивне стягнення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом серії ААД №775707 від 04.10.2024, копією постанови Київського районного суду м. Полтави від 22.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, витяг з бази «Адмінпрактика» про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, відео-зйомкою подій, оглянутою судом, відповідно до якої ОСОБА_1 не заперечував та обізнаний в тому, що не мав права керування транспортним засобом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом.
Крім того, адміністративні протоколи, складені відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, які його склали, в яких, зазначено дата і місце їх складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, порушив п.2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким в даному випадку є ч. 5 ст. 126 КУпАП по відношенню до ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП та із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи положення ст.36 КУпАП.
Відповідно до даних, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення від 04.10.2024, власником транспортного засобу вказано ОСОБА_2 .
У зв'язку з чим, суд не застосовує до правопорушника додаткове покарання вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 126, 130, ч.1 213, 221, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області.
Суддя О.Г.Путря