Справа № 405/6963/24
3/405/2032/24
20.11.2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі головуючого судді Бистрова С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
03.10.2024 близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного (психологічного) характеру, а саме застосував фізичне насильство, що завдало фізичного болю і спричинило тілесних ушкоджень, а також ображав та висловлювався в її бік нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілій, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судові засідання призначалися на 14.10.2024, 31.10.2024, 20.11.2024, проте в зазначенні судові засідання ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісткок за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, - АДРЕСА_1 . Однак судова повістка повернулася до суду не врученою з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, ОСОБА_2 неодноразово були направленні за номером телефону вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення смс-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, однак смс-повідомлення недоставленні абоненту. Про причини своєї неявки ОСОБА_2 суд не повідомив, клопотання від останнього про перенесення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч. 17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завжди завчасно розміщувалась на офіційній сайті «Судова влада України» в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.
Судом відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконаннярішень тазастосування практики Європейського суду зправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов'язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що незважаючи на всі, передбачені законом заходи, вжиті судом, для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час, день та місце судових засідань, ОСОБА_2 будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, в судові засідання не являвся та не звертався до суду із запитом про рух даної справи про адміністративне правопорушення та її судовий розгляд, що розцінюється судом, як спосіб захисту ОСОБА_2 з метою затягування строків розгляду справи та уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи положення зазначених вище норм та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі чого суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Вказала, що сімейний конфлікт вичерпано, претензій до ОСОБА_4 не має, просила останнього не карати.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 081753 від 03.10.2024, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , що містяться в матеріалах провадження, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 302403 від 03.10.2024, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винність ОСОБА_2 в його вчиненні.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співмешканцями - спільно проживають за адресою: - АДРЕСА_1 , дійсно 03.10.2024 близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного (психологічного) характеру, а саме застосував фізичне насильство, що завдало фізичного болю і спричинило тілесних ушкоджень, а також ображав та висловлювався в її бік нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілій, у зв'язку з чим потерпіла викликала поліцію.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство, шляхом умисного вчинення дій фізичного та психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_3 .
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, суд вбачає в діях ОСОБА_2 склад вказаного адміністративного правопорушення.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника; враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; матеріальний стан правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі даного виду стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
Керуючись статтями 33, 40-1, ч.1 ст.173-2, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
постановив:
визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят ) грн. 00 коп.
Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA368999980313040106000011567; отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/21081100; код одержувача (ЄДРПОУ) - 37918230; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_2 , Ленінський районний суд м. Кіровограда, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №081753 від 03.10.2024).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави ( ОСОБА_2 , справа № 405/6963/24, Ленінський районний суд м. Кіровограда).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Сергій Анатолійович Бистров