Справа № 404/4795/24
Номер провадження 2/404/1335/24
заочне
19 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрщеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно з боржників 3% річних та інфляційних втрат
У травні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно з боржників 3% річних та інфляційних втрат посилаючись на те, що між позичальником, яким є ОСОБА_1 та АКБ «Форум» 26 грудня 2007 року був укладений кредитний договір № 0046/07/28-N, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 42 139 доларів США зі сплатою 12,5 % річних.
В позовній заяві зазначено, що 24 березня 2015 року рішенням по справі № 404/9799/14-ц Кіровського районного суду м. Кіровограда, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 542528,78 грн. заборгованості за кредитним договором та 3654 грн. судового збору.
Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним.
Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2019 року, стягувача у справі №404/9799/14-ц було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста».
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Зазначений висновок узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).
Згідно з приписами частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, визначених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
Цивільне законодавство України, зокрема присвячена припиненню зобов'язань глава 50 ЦК України, не містить положень про те, що набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу із зобов'язаної до його сплати особи припиняє зобов'язання, на підставі якого цей борг виник.
Набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов'язання, до примусового виконання обов'язку з якого присуджений боржник (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц, провадження № 14-184цс20).
Позивач вказує, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав: не припиняє правовідносин сторін цього договору; не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання; не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17.
Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
У постанові від 23.02.2023 у справі № 911/3025/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі №918/329/16.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.04.2018 та 27.04.2018 у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню станом на 30 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, який позивач додає до позовної заяви, становить 57074,37 грн., з яких: нараховані 3% річних 13332,83 грн., втрати від інфляції - 43741,54 грн.
Зазначено, що попередня сума судових витрат, які поніс у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 3028 грн. яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується залученим у формі додатку до позовної заяви оригіналом платіжного доручення та 13 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання подав письмову заяву про розгляд справи без представника. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, судом належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Відзив на позов до суду не надходив.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом установлено, що між позичальником, яким є ОСОБА_1 та АКБ «Форум» 26 грудня 2007 року був укладений кредитний договір № 0046/07/28-N, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 42 139 доларів США зі сплатою 12,5 % річних.
24 березня 2015 року рішенням по справі № 404/9799/14-ц Кіровського районного суду м. Кіровограда, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 542528,78 грн. заборгованості за кредитним договором та 3654 грн. судового збору.
Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним.
Доказів виконання вищезазначеного рішення суду в матеріалах справи немає.
Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2019 року, стягувача у справі № 404/9799/14-ц було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста».
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення на підставі частини 2 статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних, за невиконання умов кредитного договору, підтвердженого судовим рішенням.
Оскільки, на підставі неналежного виконання умов кредитного договору, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1
підтвердженого судовим рішенням, виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 6-1946цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
Крім того, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Відтак, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, судом враховано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
За таких обставин, загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню станом на 30 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, який позивач додає до позовної заяви, становить 57074,37 грн., з яких: нараховані 3% річних 13332,83 грн., втрати від інфляції - 43741,54 грн.
Наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим і відповідачами не спростований.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме з відповідачів в користь позивача слід стягнути 3% річних та інфляційні втрати в розмірі 57074,37 грн.
на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надано суду такі докази: договір про надання правничої допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку; докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт - акти наданих послуг.
З врахуванням вищенаведеного, сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 3028 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується залученим у формі додатку до позовної заяви оригіналом платіжного доручення та 13 000 грн. витрат на правничу допомогу, які підлягають також до стягнення з відповідачів.
Керуючись ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з боржників, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста», 3% річних та інфляційні втрати в сумі 57074,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» витрати на правову допомогу у розмірі 6500 грн. та 1514 грн. витрат на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» витрати на правову допомогу у розмірі 6500 грн. та 1514 грн. витрат на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766, місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 20.11.2024 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда