ЄУН 387/1159/24
Номер провадження по справі 1-кп/387/167/24
20 листопада 2024 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024121220000058 від 25.06.2024, яке 22.08.2024 надійшло з Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Добровеличківка Кіровоградської області, фактично проживає АДРЕСА_1 , громадянин України,
освіта базова загальна середня, не одружений, проживає разом із співмешканкою та двома малолітніми дітьми, не працює, раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 заподіяв легке тілесне ушкодження ОСОБА_5 , що спричинило короткочасний розлад здоров'я за таких обставин.
24 червня 2024 року близько 14:30 (точний час не встановлено) у смт Добровеличківка, на вулиці Шевченка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт. У цей момент ОСОБА_3 усвідомлено намірився спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний намір, діючи свідомо та цілеспрямовано, з розумінням характеру своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком лівої руки в область правого ока та один удар кулаком лівої руки в голову ОСОБА_5 . Як результат, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді рани, закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), параорбітальної гематоми правого ока і струсу головного мозку. За висновком судово-медичної експертизи, ці ушкодження мають ознаки легкого ступеня з короткочасним розладом здоров'я терміном більше шести днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненому ним кримінальному проступку визнав повністю та беззастережно, а також зазначив, що зміст обвинувального акту відповідає дійсності. Будь-які показання надавати суду відмовився. В судових депатах повідомив суд, що у потерпілого вибачення просив та у вчиненому розкаюється. Просив суд суворо не карати, так як має на утриманні двох малолітніх дітей.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про час і дату судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином.
В судовому засіданні прокурор потерпілий та обвинувачений просили досліджувати докази в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. У судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового розгляду, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, якщо суд визнає недоцільним дослідження доказів у порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. Крім того суд роз'яснив обмеження апеляційного оскарження в разі встановлення зазначеного порядку дослідження доказів.
Переконавшись у добровільній позиції учасників кримінального провадження, суд у порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки фактичні обставини сторонами не оспорювалися.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, про наявність складу кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а вина ОСОБА_3 у вчиненні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.2 ст.125 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, проживає разом із співмешканкою та двома малолітніми дітьми, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Отже суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Враховуючи зазначене, суд вважає що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції передбаченої ч.2 ст.125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися .
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 62,63 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, Протоколом № 14 від 13.05.2004 року), суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази: медична карта амбулаторного хворого на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити у власника після набрання вироком законної сили.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1