Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
Справа № 385/1689/24
2/385/692/24
20.11.2024 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування за законом,-
До Гайворонського районного суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування за законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява, яка є заявою по суті справи, та з якою позивач звертається до суду, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду.
Як вбачається з додатків до позовної заяви, позивач надав докази сплати судового збору - квитанцію до платіжної інструкції №0.0.3847991853.1 від 27.08.2024 року на суму 3277,85 грн., однак при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду було встановлено, що даний судовий збір не зарахований.
З позовної заяви вбачається, що вказану квитанцію до платіжної інструкції про сплату судового збору позивач додавав до позовної заяви з якою звертався до Гайворонського районного суду Кіровоградської області (справа №385/1488/24).
10.10.2024 року ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області позовну заяву по справі №385/1488/24 було повернуто позивачу.
Судовий збір сплачений за подання позовної заяви у цивільній справі №385/1488/24 позивачу в порядку, установленому законом повернутий.
Положеннями ч. 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таке законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву).
Вищезазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Отже, квитанція до платіжної інструкції №0.0.3847991853.1 від 27.08.2024 року на суму 3277,85 грн., не може бути прийнята судом як документ про сплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви.
Суд зазначає, що повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання позовної заяви.
Крім того в позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви окрім вимог визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування за законом заявлено також вимогу про витребування доказів.
Проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачу слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які, на його думку, можуть виникнути при розгляді справи, звернутися з відповідним клопотанням про витребування документів, яке оформлюється у письмовому вигляді окремим документом у відповідності до ст.ст. 84 ЦПК України.
Вказані норми закону свідчать, що клопотання про витребування доказів повинно відповідати вимогам ст.84 ЦПК України та має бути подано окремо від позовної заяви на окремих аркушах паперу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, заява позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч.4 ст.83 та ч.2 ст.84 ЦПК України.
Приймаючи до уваги, те що ст.84 ЦПК України передбачено вичерпний перелік вимог щодо змісту клопотання про витребування доказів, який позивачем не дотримано, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Суддя роз'яснює позивачу, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із вказаним клопотанням в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині наявної ухвали.
Керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків терміном три дні з дня отримання копії ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 у визначений строк ліквідувати недоліки позовної заяви:
-вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
- сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в сумі 3277,85 грн. і надати суду оригінал квитанції, або ж вказати підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що, у разі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута без розгляду, що не позбавляє права на повторне звернення до суду.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із клопотанням про витребування доказів в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині наявної ухвали.
Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ігор ПАНАСЮК