іменем України
(заочне)
Справа №377/688/24
Провадження №2/377/396/24
19 листопада 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Федорчук Г.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26 серпня 2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 512, 526, 530, 610-612, 629, 638, 1046, 1048-1050, 1077 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за кредитним договором № 98157014000 в загальному розмірі 255 478,33 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 065,74 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 21.09.2021 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 98157014000. Позичальник, в порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, АТ «УКРСИББАНК» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» на підставі договору факторингу № 254 від 23.01.2024 право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. Таким чином, ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним договором. Загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 254 від 23.01.2024 складає 255 478,33 гривень, в тому числі: заборгованість за основним боргом у розмірі 137 298,46 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 117 499,87 гривень, заборгованість за комісіями у розмірі 680 гривень. Таким чином, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 254 від 23.01.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 255 478,33 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом складає 137 298,46 гривень; заборгованість за відсотками складає 117 499,87 гривень; заборгованість за комісіями складає 680 гривень. Позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості по процентам та комісіям, оскільки вказаний в Реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований первісним кредитором (АТ «УКРСИББАНК») до моменту передачі права вимоги.
Ухвалою судді від 13 вересня 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року розгляд справи було відкладено на 19 листопада 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подано клопотання представника позивача ОСОБА_2 , в якому вона просила розглянути справу за відсутності представника позивача, позов підтримала, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти прийняття заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, копією ухвали про відкладення розгляду справи, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 19 листопада 2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» із Анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, підписаною ним 21.09.2021 власноручним підписом, копія якої додана до позовної заяви, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу зареєстрованого місця проживання, адресу фактичного місця проживання, сімейний стан, інформацію про трудову діяльність, інформацію про доходи/витрати та просив надати йому споживчий кредит «Револьверна кредитна картка» на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування - 24 місяці; сума кредитного ліміту - 200 000,00 гривень; валюта кредиту - гривня, а також просив АТ «УКРСИББАНК» надати йому споживчий кредит з суми кредитного ліміту на наступних умовах: сума кредиту - 200 000,00 гривень; строк користування кредитом - 24 місяці (а. с. 12).
24 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» був укладений договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 98157014000 (далі - договір № 98157014000), відповідно до пункту 1.1. якого банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом для своїх», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр» № 105 від 09.06.2017 (з усіма змінами і доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовились, що цей договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається (а. с. 7-11).
Згідно з пунктом 1.2. договору № 98157014000, банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит), на картковому рахунку клієнта (надалі - ліміт кредитування), а клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та Правилами.
Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. договору № 98157014000 передбачено, що ліміт кредитування встановлюється у розмірі 200 000,00 гривень. Кредит надається клієнту без застави. Строк дії ліміту кредитування : з дати укладення договору по 20.10.2023.
В підпункті 2.1.4 договору № 98157014000 визначені умови обслуговування ліміту кредитування: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та переказу коштів - 44,99 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 44,99 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду - 0,00 % річних; пільговий період - до 56 днів; щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування - у відповідності до тарифного плану; комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу - до 500,00 гривень (банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що банк повідомляє клієнта шляхом розміщення оголошення на сайті банку за посиланням www.my.ukrsibbank.com.) Розмір процентних ставок, визначений в цьому пункті, є незмінним.
Із виписки за картковим рахунком № НОМЕР_1 за період з 24.09.2021 по 26.08.2024, який долучений до матеріалів справи, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним коштами та частково здійснював погашення заборгованості за кредитом (а. с. 38-49)
Згідно з довідкою № 16092024-2 від 16.09.2024 за заборгованістю відповідно до договору № 98157014000 від 21.09.2021, що долучена до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 становить 255 478,33 гривень, яка складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 137 298,46 гривень; заборгованості за процентами у розмірі 117 499,87 гривень; заборгованості за комісіями у розмірі 680 гривень (а. с. 50).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
23 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» було укладено договір факторингу № 254, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт відступає фактору , а фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах , визначених цим договором. За домовленістю сторін та згідно положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права вимоги( а.с. 15-17).
Пунктом 2.2. договору факторингу № 254 визначено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в Реєстрі боржників, які підписується сторонами у паперовому вигляді.
Згідно з пунктом 3.1. договору факторингу № 254, сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги, складає 7,7 % від суми прав вимог, визначеної в Реєстрі боржників. Для розрахунку суми фінансування заборгованості за правом вимоги, що виражена в іноземній валюті, перераховуються за офіційним курсом НБУ гривні щодо іноземних валют на дату підписання даного договору. Сума фінансування становить 2 251 106,70 гривень. З урахуванням положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України та пункту 2.1. цього договору сума фінансування дорівнює вартості (ціні) за відступлення прав вимоги.
Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу № 254 прав власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги (додаток № 2 до цього договору).
Згідно з пунктом 12.3. договору факторингу № 254 цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.
Як вбачається з Акту приймання-передачі права вимоги від 23 січня 2024 року, укладеного 23 січня 2024 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», цей акт складено на виконання договору факторингу № 254 від 23.01.2024. Клієнт передає (відступає) фактору права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та Реєстром боржників від 23.01.2024, що є Додатком до договору факторингу № 254 від 23.01.2024 (а. с. 76).
Відповідно до платіжної інструкції № 192 від 23 січня 2024 року ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» перерахувало АТ «УКРСИББАНК» 2 251125,18 гривень в якості оплати згідно Договору факторингу № 254 від 23.01.2024 (а. с. 19).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 254 від 23.01.2024, підписаного 23 січня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 на суму заборгованості 255 478,33 гривень, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (а. с. 18).
Таким чином, вказаний договір набув чинності, за яким згідно з Актом приймання-передачі права вимоги від 23 січня 2024 року, укладеного 23 січня 2024 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», вимоги за кредитним договором № 98157014000, укладеним 21 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ».
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, відповідно до якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з довідки № 16092024-2 від 16.09.2024 за заборгованістю відповідно до договору № 98157014000 від 21.09.2021, що долучена до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 становить 255 478,33 гривень, яка складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 137 298,46 гривень; заборгованості за процентами у розмірі 117 499,87 гривень; заборгованості за комісіями у розмірі 680 гривень (а. с. 50).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, розмір та умови нарахування яких передбачені в кредитному договорі № 98157014000 від 21.09.2021, комісії у розмірі 680 гривень.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за розрахунково-касове обслуговування та комісію за обслуговування кредиту, в тому числі комісію за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов'язкові платежі], які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення комісії за розрахунково-касове обслуговування та комісії за обслуговування кредиту, в тому числі комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу передбачено в підпункті 2.1.4. пункту 2.1. кредитного договору № 98157014000 від 21.09.2021.
Враховуючи, що в підпункті 2.1.4. пункту 2.1. кредитного договору № 98157014000 від 21.09.2021 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що пов'язані з обслуговуванням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, і позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту та управління кредиту при простроченні сплати платежу є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.
Проте, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх розміру зі споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, оскільки надані суду докази, які є складовою частиною кредитного договору, такої інформації не містять.
Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 не виникло обов'язку сплачувати комісію за розрахунково-касове обслуговування та комісію за обслуговування кредиту, в тому числі комісію за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісій за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 в розмірі 680 гривень задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 98157014000 від 21.09.2021 в розмірі 254 798,33 гривень (яка включає заборгованість за основним боргом - 137 298,46 гривень, проценти за користування кредитом - 117 499,87 гривень).
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 254 798,33 гривень х 100 : 255 478,33 гривень = 99,73 % (відсоток розміру задоволеного позову); 3028 х 99,73 (відсоток розміру задоволеного позову) :100 = 3 019,82 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за кредитним договором № 98157014000 від 21 вересня 2021 року в сумі 254 798 гривень 33 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 019 гривень 82 копійки.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», код ЄДРПОУ: 42024152, місцезнаходження: м. Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення № 35А
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 19 листопада 2024 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька