Справа № 369/13362/23
Провадження № 2/369/1959/24
Іменем України
06.11.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/13362/23 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В серпні 2023 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення з нього заборгованості за договором фінансового лізингу № SU00А!00000156 від 22.05.2018 в загальному розмірі 28680,27 гривень.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 19.07.2024 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання в якому просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у визначений чинним законодавством порядку.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
22.05.2018 року між Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (Лізингодавцем) та ОСОБА_1 (Лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу автомобіля № SU00А!00000156, відповідно до умов якого Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: ЗАЗ Lanos 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 (п. 2.2. Договору лізингу).
Відповідно до п. 2.3. Договору лізингу строк користування Лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2. Договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу.
За змістом п. 2.4. Договору лізингу предмет лізингу с власністю Лізингодавця протягом усього строку дії Договору лізингу. В разі переходу права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу Лізингоодержувачем Лізингодавцю не повертається.
Умови переходу права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача визначені у п. 11.2. Договору лізингу, відповідно до якого сторони дійшли до згоди про те, що протягом 10 робочих днів з дня закінчення строку лізингу передбаченого договором, за обов'язкової умови сплати Лізингоодержувачем в повному обсязі заборгованості, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування витрат, збитків Лізингодавцю, та за обов'язкової відсутності відмови Лізингодавця від Договору лізингу (розірвання договору) відповідно до умов договору та чинного законодавства. Лізингодавець зобов'язаний підписати акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності. Право власності на предмет лізингу переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача в момент підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печаткою Лізингодавця акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності.
Відповідно до п. 4.1. Договору лізингу сплата лізингоодержувачем винагороди за користування предметом лізингу здійснюється відповідно до п. 14.3. договору в складі лізингових платежів, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості предмета лізингу, виходячи з 360 днів у році.
Пунктом 14.3. Договору лізингу встановлено, що лізингові платежі включають в себе:
1) платіж з відшкодування частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно з Додатком 2;
2) винагороду за користування предметом лізингу в розмірі 23,9% річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості предмета лізингу;
3) платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов'язаних зі страхуванням предмету лізингу за цим договором згідно з Додатком 2.
23.05.2018 року Лізингодавець та Лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу, що підтверджує факт виконання Позивачем своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 6.3.3. Договору лізингу Лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України.
У відповідності до підпункту «а» пункту 8.1. Договору лізингу для цілей цього договору подією дефолту є зокрема, затримання сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів або інших платежів частково або в повному обсязі щонайменше на один календарний місяць.
Згідно з п. 8.2.1 Договору лізингу у разі настанні події дефолту Лізингодавець надає Лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу. У повідомленні про дефолт, окрім зазначеної інформації, Лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування предметом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших зобов'язань за цим договором.
Згідно з розрахунком Позивача загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором фінансового лізингу становить 28680,27 гривень, яка складається з:
-заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 20260,23 гривень в рахунок компенсації вартості предмету лізингу;
-заборгованості за відсотками за користування предметом лізингу в розмірі 8420,04 гривень.
Складений Позивачем розрахунок відповідає умовам Закону, договору та підтверджується наявною у справі випискою по банківському рахунку відповідача.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що відносини, шо виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 1 ст. 806 ЦК України).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець мас право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
За змістом пунктів 3 та 7 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний: своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно із ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором лізингу, реалізацію Позивачем права на розірвання договору, суд вважає заявлений позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 2684,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за Договором фінансового лізингу № SU00А!00000156 від 22.05.2018 в загальному розмірі 28680 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 27 копійок, а також суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлений 20.11.2024 року.
Суддя А.В. Янченко