Справа № 368/621/20
2/368/45/22
Рішення
Іменем України
"04" листопада 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Балацька В.В.
За участі:
Представник позивача - авдокат Матюшенков Д.В.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - про виділ в натурі житлового будинку, суд, -
15.06.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - про виділ в натурі житлового будинку, в прохальній частині якого позивачі просили суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Призначити будівельно - технічну експертизу зеельної ділянки з визначенням можливих варіантів розподілу та визначення часток в натурі земельної ділянки для кожної з співвласників, пропорційно часткам житлового будинку.
2. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 , на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А, житловою площею 19, 2кв. м., загальною площею 30,3 м.кв, кімната 1-2 - коридор, кімната 1-3 - житлова, кімната 1-4 - житлова, літера а - веранда, кімната 1-1 - веранда, приміщення літери В - літня кухня, приміщення літери в - убиральня, літній душ-під літерою Ж, колодязь 1/3№1 , вимощення № 2, огорожа № 3, ворота № 4.
3. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_2 , 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2 , на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А житловою площею 8,9 кв. м., загальною площею 25,0 м. кв, кімната 2-1- тамбур кімната 2-2 - кухня, кімната 2-3- житлова, кімната 2-4 - коридор, приміщення сараю - літера Г, погріб - літера Д, колодязь 1/3№1.
4. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_3 , житловий будинок літера А житловою площею 11, 2 кв. м., загальною площею 34,5 м. кв.: кімната 3-1 - коридор, кімната 3-2 - санвузол, кімната 3-3 -комора, кімната 3-4 - житлова. Кімната 3-5 - кухня, приміщення літери а2- прибудова, навіс-літера а3, колодязь 1/3№1, огорожа №3, хвіртка № 5.
5. Позовні вимоги щодо виділу сторонам по 1/3 частки в натурі земельної ділянки будуть уточнені після проведення судової земельно - технічної експертизи .
6. Просили справу слухати в спрощеному провадженні, так як сторони не заперечують щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.
Свої позовні вимоги позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовують наступними обставинами справи та нормами права:
- На даний час вони є співвласниками спадкового майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , є її діти:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , - має 1/3 частку у спадщині.
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , - має 1/3 частку у спадщині;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_3 , проживає за адресою : АДРЕСА_6 , - має 1/3 частку у спадщині.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину, - складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 1633 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) під кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 0367га, цільове призначення, - для ведення особистого селянського господарства, під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Проте, вони в повній мірі не можуть розпоряджатися своїм майном через те, що необхідно здійснити поділ вказаного вище житлового будинку та земельної ділянки.
З своєю сестрою, позивачкою по справі та відповідачем вони дійшли взаємної згоди щодо поділу житлового будинку, заперечень щодо його поділу у них немає.
Вони, позивачі та відповідач, - мали намір поділити будинок в натурі, спільно розробили варіанти поділу житлового будинку, виготовили технічні паспорти.
Однак, коли вони разом прийшли до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Лесі Леонідівни, зясувалося, що здійснити поділ в натурі житлового будинку вони не мають змоги через те, що на 1\3 частину всього майна , яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 , - накладено арешт, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно надають.
За таких обставин, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Леся Леонідівна відмовила їм у поділі в натурі житлового будинку.
Для них такі обставини були великою несподіванкою, але вони зрозуміли, що іншого шляху у них немає, як поділити житловий будинок в натурі, аби мати змогу їм, позивачам, - вільно та безперешкодно, без обмежень користуватися своїми частками.
Отже, вони спільно з відповідачем звернулися до суб'єкта господарювання, - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 щодо розроблення можливих варіантів розподілу спадкового житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_5 виготовив технічні паспорти з можливими варіантами поділу житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
На їхнє замовлення ФОП ОСОБА_5 було розроблено можливі варіанти поділу в натурі між співвласниками житлового будинку з врахуванням можливості облаштування окремих входів до житлового будинку для всіх його співвласників.
Характкристика житлового будинку , який знахождитьсмя в АДРЕСА_1 наступні: і
літера та номерНазівва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977цегла39, 389, 8
аВеранда1977цегла
а2Прибудова2012камені легко бетонні
аЗНавіс2012
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
Гнавіс1977цегла
Дпогріб1977цегла
ЖЛітній душ2018пластикова вагонка
а1ганок1977бетон
№1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3огорожа2014профільований лист
№4ворота2014профільований лист
35хвіртка2018профільований лист
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19. 07. 2019 року існує така можливість поділу житлового будинку під АДРЕСА_1 :
ОСОБА_1 :
Літер а та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагаль на площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 1-2- коридор1977 19,230,3
Кімната 1-3 - житлова1977
Кімната 1-4 - житлова1977
аВеранда, Кімната 1-1- веранда1977
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
ЖЛітній душ2018Пластикова вагонка
1\3№ 1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3Огорожа2014Профільований лист
№4ворота2014Профільований лист
ОСОБА_3 :
ЛітераНазва будівель та спорудРікМатеріали стінЖитловаЗагальн
та № побудов и площаа площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 3-1-коридор1977 11,234,5
Кімната 3-2- санвузол1977
Кімната 3-3 - комора1977
Кімната 3-4 - житлова1977
Кімната 3-5-кухня1977
а2прибудова2012Камені легко бетонні
аЗнавіс2012цегла
1 \3 № 1колодязь1977зб кільця
№3Огорожа2014Профільований лист
№5хвіртка2018Профільований лист
ОСОБА_2 :
Літера та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 2-1- тамбур1977 8,925,0
Кімната 2-2- кухня1977
Кімната 2-3- житлова1977
Кімната 2-4-коридор1977
Гсарай1977цегла
дпогріб1977цегла
1\3№1колодязь1977зб кільця
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19.07.2019 року за технічними показниками об'єкта нерухомого майна (житловий будинок в АДРЕСА_1 ), - можливо поділити в окремі об'єкти нерухомого майна без збитку для його подальшого використання, за умови використання спільного заїзду.
Для можливого поділу житлового будинку та виділу своїх часток в житловому будинку та виділення часток земельної ділянки ми ( позивачі та відповідач) звернулися письмовими заявами також і до Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо можливості присвоїти кожному із співвласників житлового будинку окремі поштові адреси.
Стайківською сільською радою були розглянуті заяви позивачів та відповідача з підстав присвоєння поштової адреси.
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 03 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_1 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 04 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_3 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 05 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_2 - 1\3 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_2 та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, - є спільною частковою власністю.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, - сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені усіма співвласниками.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, - поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, - може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо будь хто із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Отже, житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням поділу земельної ділянки та встановлення її частки для кожного із співвласників.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.
На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натурі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Положення ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки між сторонами хоча і є згода на поділ (виділ) в натурі житлового будинку, проте один із співвласників, - відповідач по справі, - не в повній мірі має можливість розпоряджатися своїм майном через заборону його відчуження, тому не має можливості можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, - позивачі мають право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до практики розгляду справ про поділ житлового будинку та земельної ділянки Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема, - відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як випливає з технічних паспортів житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлені частини будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість, з урахуванням порядку користування майном що склалося, та фактичну відсутність спільних будівель.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Отже, житловий будинок , який знаходиться в АДРЕСА_1 - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, - з урахуванням порядку користування земельною ділянкою що склався між сторонами.
Крім того, в абз. 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Щодо порядку користування земельною ділянкою: такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натрі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.
Про можливість об'єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі зазначив Верховний суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності
У відповідності до ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 152 ЗК України:
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
г1) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Наведене гарантує кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Проте, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
За таких обставин вважають за необхідне звернутися до суду з клопотанням про призначення судової земельної експертизи з питань визначення варіантів можливого виділу в натура частки земельної діялнки для кожного з співвласників.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди, якщо інакше не передбачене у договорі відчуження будівлі і споруди.
В п. 21 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року вказано наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельної ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду.
Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.
Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ЦК України, захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом шляхом: визнання цих прав, припинення або зміни правовідношення, тощо.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ... Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.». Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У постанові від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (адміністративне провадження № К/9901/8843/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Лише після виділення в натурі частки боржника з майна, яке перебуває у спільній частковій власності, виникає право передавати майно на реалізацію та згодом приймати рішення про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу».
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст.175 ЦПК України повідомляють, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.
Відповідно до п.7 ч. 3 ст.175 ЦПК України повідомляють, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначають перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У відповідності із п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджують, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 316, 317, 319,355, 356, 58, 367, 375 ЦК України, 90, 120, 152 ЗК України, 4, 12, 76, 77, 81 ЗК України, - позивачі просили суд винести судове рішення, на підставі якого задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.
15.06.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/621/20, провадження № 2/368/377/20.
23.06.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, прийнято процесуальне рішення про проведення слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 17 год. 00 хв. 13.07.2020 року.
13.07.2020 року Кагарлицькитм районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої призначено в справі судову земельно - технічну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
11.09.2020 року справа без виконання експертизи повернута до Кагарлицького районного суду Київської області.
26.01.2021 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої відновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 11 год. 00 хв. 01.03.2021 року.
26.02.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява позивачів про збільшення розміру позовних вимог, наступного змісту:
- На даний час Кагарлицьким районним судом відкрито провадження по цивільній справі № 368/621/20 за їхнім позовом до ОСОБА_6 з підстав виділення житлового будинку та земельних ділянок в натурі.
Також вони звернулися з письмовим клопотанням про залучення до слухання справи в якості відповідача Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).
Їм стало відомо про те, що в Обонському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували на виконанні такі виконавчі провадження:
Постанова, серія та номер 154/6 , виданий 23.01.2001 року, видавник районний відділ ДВС Мінського районного управління юстиції, вх.. 225., №133, внутр.. №7С01РСЗК22Р234346В55, вид обтяження: арешт нерухомого майна.
Постанова, серія та номер 957/1, виданий 11.06.2008 року, видавник ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, вих.. 9082 від 11.06. 2008 р., вх.. №3949/2-41 від 17.06. 2008 р., вид обтяження: все майно.
Постанова, серія та номер: 1226/1, виданий 01.08.2007, видавник: ВДВС Оболонського району м. Києва, виконавець Гостра Ю.П., вх. 3673/2- 41 від 07. 08. 2007 р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно.
Відповідно було накладено арешт на все майно боржника.
З письмової відповіді та телефонної розмови з Оболонським відділом ДВС нам стало відомо, що зазначені вище виконавчі провадження знищені, інформація щодо них в автоматичній системі відсутня, а тому надати будь - яку інформацію про стягувачів одержати неможливо та зняти арешт з майна ОСОБА_3 не можливо, крім як в судовому порядку, вони змушені звертатися до суду.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обє»ктів нерухомого майна щодо обє»кта нерухомого майна від 05.03.2019 року.
Відповідно до письмової відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 09.12.2020 р. б/н відділом ДВС розглянуто звернення щодо виконання виконавчих проваджень та в межах компетенції повідомлено наступне:
- Згідно наданої інформації у відділі перебувало виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_3 , але перевіркою Автоматизованої системи виконавих проваджень даних боржників за 2001 в реєстрі не знайдено записів про арешт постанови від 154/6 від 23.01.2001 р, оскільки наповнення даного реєстру відбувалось з 2008 року. Надати більш детальну інформацію немає можливості, оскільки відповідно до пунктів 1, 2 розділу XI, наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 року № 1829/5 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав для зняття арешту, який не підпадає під розгляд звернення тому у відділі відсутні підстави для задоволення звернення. Даною статтею, а саме п. 5 також зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ст.ст. 4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2бцс13 від 15 травня 2013 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні вони мають намір виділити частки в належному їм на праві власності майні, але нотаріус будь-які нотаріальні дії не мав можливості здійснити, оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборони відчудження об'єктів нерухомого майна на все майно відповідача ОСОБА_6 . Таким чином, арешт накладений на майно порушує наше право на вільне володіння та розпорядження майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Таким чином, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується їхнє право на розпорядження майном, проведення реєстрації земельних ділянок та житлового будинку, так як внаслідок чого ми позбавлені змоги в повному обсязі використати своє законне право на оформлення та реєстрацію свого права власності відносно належного нам майна.
Окрім того, у провадженні ДВС, жодних виконавчих документів відносно ОСОБА_3 не має, тобто підстав для продовження обтяження на майно не вбачається, а тому їхнє право підлягає судовому захисту у заявлений нами спосіб шляхом зняття арешту з майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 89, ЦПК України, Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», - позивачі просять суд:
1. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.
2. Задовольнити позовні вимоги щодо зняття арешту з майна ОСОБА_3 .
Скасувати постанови: серія та номер 154/6 , виданий 23. 01. 2001 року, видавник районний відділ ДВС Мінського районного управління юстиції, вх. 225, №133, внутр. №7С01РСЗР22К234346В55, вид обтяження : арешт нерухомого майна, постанову серія та номер 957/1, виданий 11.06. 2008 року, видавник ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, вих. 9082 від 11.06. 2008 р. , вх. №3949/2-41 від 17.06. 2008 р., вид обтяження : все майно, постанову, серія та номер : 1226/1 , виданий 01. 08. 2007, видавник: ВДВС Оболонського району м. Києва, виконавець Гостра Ю.П., вх. 3673/2-41 від 07. 08. 2007 р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно, які перебували на виконанні в Оболонському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві та відповідно до яких було накладено арешт нерухомого майна відносно ОСОБА_3 шляхом зняття арешту з всього майна і заборони на відчуження, внесенням відповідних змін до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна і виключенням відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
26.02.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла уточнена позовна заява наступного змісту:
- На даний час позивачі є співвласниками спадкового майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , є її діти :
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_4 , - 1\3 частка у спадщині.
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , - 1\3 частка у спадщині.
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО- НОМЕР_3 , проживає за адресою : АДРЕСА_7 частка у спадщині.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 1633 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) під кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 0367га. для ведення особистого селянського господарства, під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Проте, вони в повній мірі не можуть розпоряджатися своїм майном через те, що необхідно здійснити поділ вказаного вище житлового будинку та земельної ділянки.
З своєю сестрою, позивачкою по справі та відповідачем вони дійшли взаємної згоди щодо поділу житлового будинку, заперечень щодо його поділу у них немає.
Вони, позивачі та відповідач, - мали намір поділити будинок в натурі, спільно розробили варіанти поділу житлового будинку, виготовили технічні паспорти.
Однак, коли вони разом прийшли до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Лесі Леонідівни, зясувалося, що здійснити поділ в натурі житлового будинку вони не мають змоги через те, що на 1\3 частину всього майна , яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 , - накладено арешт, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно надають.
За таких обставин, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Леся Леонідівна відмовила їм у поділі в натурі житлового будинку.
Для них такі обставини були великою несподіванкою, але вони зрозуміли, що іншого шляху у них немає, як поділити житловий будинок в натурі, аби мати змогу їм, позивачам, - вільно та безперешкодно, без обмежень користуватися своїми частками.
Отже, вони спільно з відповідачем звернулися до суб'єкта господарювання, - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 щодо розроблення можливих варіантів розподілу спадкового житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_5 виготовив технічні паспорти з можливими варіантами поділу житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
На їхнє замовлення ФОП ОСОБА_5 було розроблено можливі варіанти поділу в натурі між співвласниками житлового будинку з врахуванням можливості облаштування окремих входів до житлового будинку для всіх його співвласників.
Характкристика житлового будинку , який знахождитьсмя в АДРЕСА_1 наступні: і
літера та номерНазівва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977цегла39, 389, 8
аВеранда1977цегла
а2Прибудова2012камені легко бетонні
аЗНавіс2012
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
Гнавіс1977цегла
Дпогріб1977цегла
ЖЛітній душ2018пластикова вагонка
а1ганок1977бетон
№1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3огорожа2014профільований лист
№4ворота2014профільований лист
35хвіртка2018профільований лист
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19. 07. 2019 року існує така можливість поділу житлового будинку під АДРЕСА_1 :
ОСОБА_1 :
Літер а та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагаль на площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 1-2- коридор1977 19,230,3
Кімната 1-3 - житлова1977
Кімната 1-4 - житлова1977
аВеранда, Кімната 1-1- веранда1977
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
ЖЛітній душ2018Пластикова вагонка
1\3№ 1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3Огорожа2014Профільований лист
№4ворота2014Профільований лист
ОСОБА_3 :
ЛітераНазва будівель та спорудРікМатеріали стінЖитловаЗагальн
та № побудов и площаа площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 3-1-коридор1977 11,234,5
Кімната 3-2- санвузол1977
Кімната 3-3 - комора1977
Кімната 3-4 - житлова1977
Кімната 3-5-кухня1977
а2прибудова2012Камені легко бетонні
аЗнавіс2012цегла
1 \3 № 1колодязь1977зб кільця
№3Огорожа2014Профільований лист
№5хвіртка2018Профільований лист
ОСОБА_2 :
Літера та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 2-1- тамбур1977 8,925,0
Кімната 2-2- кухня1977
Кімната 2-3- житлова1977
Кімната 2-4-коридор1977
Гсарай1977цегла
дпогріб1977цегла
1\3№1колодязь1977зб кільця
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19.07.2019 року за технічними показниками об'єкта нерухомого майна (житловий будинок в АДРЕСА_1 ), - можливо поділити в окремі об'єкти нерухомого майна без збитку для його подальшого використання, за умови використання спільного заїзду.
Для можливого поділу житлового будинку та виділу своїх часток в житловому будинку та виділення часток земельної ділянки ми ( позивачі та відповідач) звернулися письмовими заявами також і до Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо можливості присвоїти кожному із співвласників житлового будинку окремі поштові адреси.
Стайківською сільською радою були розглянуті заяви позивачів та відповідача з підстав присвоєння поштової адреси.
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 03 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_1 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 04 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_3 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 05 від 03 липня 2019 року, яким вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_2 - 1\3 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_2 та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, - є спільною частковою власністю.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, - сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені усіма співвласниками.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, - поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, - може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо будь хто із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Отже, житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням поділу земельної ділянки та встановлення її частки для кожного із співвласників.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.
На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натурі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Положення ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки між сторонами хоча і є згода на поділ (виділ) в натурі житлового будинку, проте один із співвласників, - відповідач по справі, - не в повній мірі має можливість розпоряджатися своїм майном через заборону його відчуження, тому не має можливості можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, - позивачі мають право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до практики розгляду справ про поділ житлового будинку та земельної ділянки Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема, - відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як випливає з технічних паспортів житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлені частини будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість, з урахуванням порядку користування майном що склалося, та фактичну відсутність спільних будівель.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Отже, житловий будинок , який знаходиться в АДРЕСА_1 - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, - з урахуванням порядку користування земельною ділянкою що склався між сторонами.
Крім того, в абз. 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Щодо порядку користування земельною ділянкою: такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натрі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.
Про можливість об'єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі зазначив Верховний суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності
У відповідності до ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 152 ЗК України:
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
г1) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Наведене гарантує кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Проте, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
На даний час ними досягнуто згоди щодо поділу земельної ділянки в трьох рівних частках.
З цих підстав вони звернулися до землевпорядної організації з розроблення варіантів поділу земельної ділянки.
На даний час розробляються варіанти поділу земельної ділянки, які вони нададуть до суду після їх визначення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди, якщо інакше не передбачене у договорі відчуження будівлі і споруди.
В п. 21 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року вказано наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.
Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інттті речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ЦК України, захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом шляхом: визнання цих прав, припинення або зміни правовідношення, тощо. Позовні вимоги, що містяться в даній позовній заяві, суперечать законодавству України, чинному на сьогоднішній день.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ... Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.». Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь- якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У постанові від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (адміністративне провадження № К/9901/8843/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Лише після виділення в натурі частки боржника з майна, яке перебуває у спільній частковій власності, виникає право передавати майно на реалізацію та згодом приймати рішення про передачу майна стягувану в рахунок погашення борг.
На даний час їм стало відомо про те, що Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було накладено арешт на майно боржника - відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обє»ктів нерухомого майна щодо обє»кта нерухомого майна.
Як вбачається з витягу, Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) та районним відділом ДВС Мінського районного управління юстиції ( на даний час ці два відділи об'єднані в один Оболонський відділ ДВС були винесені постанови про арешт майна боржника:
- Постанова, серія та номер 154/6, виданий 23.01.2001 року, видавник районний відділ ДВС Мінського районного управління юстиції, вх.. 225., №133, внутр.. №7С01РСЗР22Р234346В55, вид обтяження: арешт нерухомого майна.
- Постанова, серія та номер 957/1, виданий 11.06. 2008 року, видавник ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, вих.. 9082 від 11.06. 2008 р., вх.. №3949/2-41 від 17.06. 2008 р., вид обтяження : все майно.
- Постанова, серія та номер : 1226/1 , виданий 01. 08. 2007, видавник: ВДВС Оболонського району м. Києва, виконавець Гостра Ю.П., вх. 3673/2-41 від 07. 08. 2007 р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно.
Відповідно до письмової відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 09.12.2020 р. б/н відділом ДВС розглянуто звернення щодо виконання виконавчих проваджень та в межах компетенції повідомлено наступне:
- Згідно наданої інформації у відділі перебувало виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_3 , але перевіркою Автоматизованої системи виконавих проваджень даних боржників за 2001 в реєстрі не знайдено записів про арешт постанови від 154/6 від 23. 01. 2001 р, оскільки наповнення даного реєстру відбувалось з 2008 року.
Надати більш детальну інформацію немає можливості, оскільки відповідно до пунктів 1,2 розділу XI, наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 року № 1829/5 передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав для зняття арешту, який не підпадає під розгляд звернення тому у відділі відсутні підстави для задоволення звернення.
Даною статтею, а саме п. 5 також зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Накладений арешт на майно ОСОБА_3 не дає їм можливості зареєструвати своє право власності на зазначене майно, тому вважають, що необхідно залучити до справи в якості відповідача Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), так як інтереси даної особи можуть порушуватися прийнятим у справі рішенням.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляють, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляють, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначають перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У відповідності із п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджують, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 316, 317, 319,355, 356, 58, 367, 375 ЦК України, 90, 120 , 152 ЗК України, 4, 12, 76, 77, 81 ЗК України, - позивачі просять суд винести рішення, на підставіі якого:
1. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А, житловою площею 19,2 кв. м., загальною площею 30,3 м. кв, кімната 1- 2 - коридор, кімната 1-3 - житлова, кімната 1-4 - житлова, літера а - веранда, кімната 1-1 - веранда, приміщення літери В - літня кухня, приміщення літери в - убиральня, літній душ-під літерою Ж, колодязь 1/3№1 , вимощення № 2, огорожа № 3, ворота № 4.
2. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_2 , 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2 на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А житловою площею 8,9 кв. м., загальною площею 25,0 м. кв, кімната 2-1- тамбур кімната 2-2 - кухня, кімната 2-3- житлова, кімната 2-4 - коридор, приміщення сараю - літера Г, погріб - літера Д, колодязь 1 /3№ 1.
3. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_3 , житловий будинок літера А житловою площею 11,2 кв. м., загальною площею 34,5 м. кв.: кімната 3-1 - коридор, кімната 3-2 - санвузол, кімната 3-3 -комора, кімната 3-4 - житлова. Кімната 3-5 - кухня, приміщення літери а2- прибудова, навіс- літера аЗ, колодязь 1/3№1, огорожа №3 ,хвіртка№5.
4. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частину земельної ділянки , кадастровим номером обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га. згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру , який я надам в наступне судове засідання.
5. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_2 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га. згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру , який нададуть в наступне судове засідання.
6. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га. згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру , який нададуть в наступне судове засідання.
7. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 0367 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру , який нададуть в наступне судове засідання.
8. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_2 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 0367 га. , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру , який нададуть в наступне судове засідання.
9. Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 0367 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно варіанту поділу з присвоєнням кадастрового номеру, який нададуть в наступне судове засідання.
10. Варіанти розподілу земельної ділянки будуть надані в наступне судове засідання, також будуть уточнені позовні вимоги щодо виділу земельної ділянки в натурі відповідно до варіантів поділу, які на даний час розробляються землевпорядною організацією.
01.03.2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якоїзалучено до участі в справі в якості співвідповідача Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), призначено наступне судове засідання на 10 год. 00 хв. 31.03.2021 року.
30.03.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла уточнена позовна заява, наступного змісту:
- На даний час Кагарлицькимрайонним судом слухається цивільна справа № 368/621/20 за позовом ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі часток.
За визначенням варіантів розподілу земельної ділянки, за взаємною згодою позивачів та відповідача ОСОБА_3 сторони звернулися до Приватного підприємства «Єдиний центр» в м. Кагарлик, де сертифікований інженер - землевпорядник ОСОБА_7 на замовлення сторін здійснив виділ земельних ділянок, які знаходяться в АДРЕСА_1 з виділенням окремих часток та з присвоєнням їм поштових адрес.
Тому, після визначення моржливих варіантів виділу часток в натурі земельної ділянки в сторін виникла необхідність звернутися до суду з заявою про уточнення позовних вимог щодо можливих варіантів виділу земельної ділянки, які в повній мірі підтримуються позивачами та відповідачем у справі ОСОБА_3 .
Земельні ділянки належать сторонам на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та складаються з земельної ділянки, площею 0, 1633 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) під кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Кожен з сторін є власником 1/3 частки вказаного вище спадкового майна. Також спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 0367га. для ведення особистого селянського господарства, під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Отже, кожен з них має право на виділ своєї частки в натурі.
Так, у відповідності до зведеного плану ділянок цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1
- під літерою 1 значиться ОСОБА_3 ,
- під літерою 2 значаться ОСОБА_1 / ОСОБА_2 / ОСОБА_3 .
- під літерою 3 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 4 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 5 значиться ОСОБА_2 .
- під літерою 6 значиться ОСОБА_2 .
1. Виділити ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходится в АДРЕСА_1 та перебуває в спільній власності( загальному користуванні) , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0064 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В ОСОБА_1 .
- В- Г землі комунальної власності (вул. Колгоспна)
- Г- Д ОСОБА_2 .
- Д-А ОСОБА_1 .
2. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0086 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В ОСОБА_8 .
- В- Г землі комунальної власності ( вул. Колгоспна).
- ОСОБА_9 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
3. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0437 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_10 /3222287601:01:329:0001.
- Б- В ОСОБА_3 .
- В- Г ОСОБА_2 .
- Г- Д ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 Д- А ОСОБА_2 .
4. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0523 га, за описом меж :
- А- Б землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
- Б- В ОСОБА_1 В- Г ОСОБА_2 .
- Г- Д ОСОБА_1
- Д- Е ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001;
- Е- А ОСОБА_11 / 3222287601: 01:329:0030
5. Виділити ОСОБА_3 до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0091 га, за описом меж :
- А-Б ОСОБА_3 .
- Б-В ОСОБА_1 .
- В- Г ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
- Г-А ОСОБА_1 .
6. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0432 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001.
- Б- В ОСОБА_1 .
- В- Г ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2
- Г- Д землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
- Д- А ОСОБА_12 / 3222287601:01:329:0019/3222287601:01:329:0018
Відповідно до зведеного плану ділянок , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
- під літерою 1 значиться ОСОБА_3 .
- під літерою 2 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 3 значиться ОСОБА_2 .
7. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В
ОСОБА_13 .
- Г-А ОСОБА_10 / 3222287601:01:347:0003.
8. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0, 0122 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_1 ;
- Б- В
ОСОБА_13 - Г ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0004;
- Г-Д ОСОБА_14 ;
- Д- А ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0003.
9. Виділити ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0, 0123 га, за описом меж:
- А- Б ОСОБА_1 .
- Б - В ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0003;
- В- Г ОСОБА_15 /3222287601:01:347:0021;
- ОСОБА_16 .
31.03.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 15 год. 00 хв. 05.05.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
05.05.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 17 год. 00 хв 12.07.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
12.07.2021 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 17.09.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
17.09.2021 року слухання справи відкладено на 09 год. 00 хв. 15.10.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
15.10.2021 року слухання справи відкладено на 16 год. 00 хв. 23.11.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
23.11.2021 року слухання справи відкладено на 11 год. 00 хв. 12.01.2022 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
12.01.2022 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 18.02.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
18.02.2022 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 23.03.2022 року.
23.03.2022 року справа знята з розгляду в зв'язку з оголошенням військового стану в Україні.
Призначено наступне судове засідання на 15 год. 00 хв. 21.06.2022 року.
21.06.2022 року підготовче судове засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 25.07.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
25.07.2022 року слухання справи відкладено на 09 год. 00 хв. 19.09.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
19.09.2022 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 26.10.2022 року в зв'язку з неявкою сторін.
26.10.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява представника позивачів, - адвоката Матюшенкова Д.В. про зменьшення (відмови від частини) позовних вимог, та виправлення описки в заяві про уточнення позовних вимог, наступного змісту:
- У провадженні Кагарлицького районного суду перебувають матеріали цивільної справи № 368/621/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про виділ в натурі часток.
Так, в матеріалах справи а.с 124 - 135, наявна позовна заява про виділ в натурі часток з житлового будинку, земельної ділянки (в порядку уточнення позовних зимог) від 26.2.2021 року, а також заява про уточнення позовних вимог від 25.03.2021 (а.с. 154-157).
В ході опрацювання вказаних документів, а саме у заяві про уточнення тозовних вимог, було виявлено описку в п. 5 та п. 6 прохальної частини де замість позивача - ОСОБА_2 було зазначено відповідача - ОСОБА_3 .
Крім того наразі у Позивачів відпала необхідність, щодо розподілу земельної ділянки під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, про заявлена вимога в іунктах 7,8,9 прохальної частини позовної заяви про виділ в натурі часток з китлового будинку, земельної ділянки (в порядку уточнення позовних вимог) від 26.02.2021 року (а.с 124 - 135) та в п.п. 7,8,9 прохальної частини заяви про уточнення іозовних вимог від 25.03.2021 (а.с. 154-157).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, - представник позивача просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Пункти 7,8,9 прохальної частини позовної заяви про виділ в натурі часток з житлового будинку, земельної ділянки (в порядку уточнення позовних вимог) від 26.02.2021 року (а.с 124 - 135) та п. п. 7,8,9 прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог від 25.03.2021 (а.с. 154-157) - не розглядати через втрату актуальності спірного питання та відмову Позивачів від цих вимог.
В п. 5 та п.6 прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог від 25.03.2021 (а.с. 154 - 157) замість ОСОБА_17 , вважати як ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання, яке відбулося 26.10.2022 року, позивач ОСОБА_1 , - не з'явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, -на адресу суду надійшла письмова заява позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, окрім того, - з'явився його предстаник, - адвокат Матюшенков Д.В.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 26.10.2022 року, позивачка ОСОБА_2 , - не з'явилася, хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, -на адресу суду надійшла письмова заява позивачки, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити, окрім того, - з'явився її предстаник, - адвокат Матюшенков Д.В.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2022 року, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - адвокат Матюшенков Д.В., - позов підтримав, просив провести підготовче судове засідання, по результатах якого винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої закрити підготовче провадження та призначити справу до слухання по суті поданої позовної заяви.
Заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, - яке судом на підставі ухвали - задоволено.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 26.10.2022 року, відповідач ОСОБА_3 - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов визнає та просить його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову йому зрозумілі.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 26.10.2022 року, представник відповідача, - Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
26.10.2022 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання (без участі позивачів, за участі їх представника та без участі відповідача та представника відповідача) та по результатах проведеного підготовчого судового засідання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (так як винесення даної ухвали - не перешкодлжає подальшому розгляду справи) ухвалу (без видалення до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначено справу до основного судового розгляду на 13 год. 00 хв. 04.11.2022 року.
В судове засідання, яке відбулося 04.11.2022 року, позивач ОСОБА_1 , - не з'явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, -на адресу суду надійшла письмова заява позивача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, окрім того, - з'явився його предстаник, - адвокат Матюшенков Д.В.
В судове засідання, яке відбулося 04.11.2022 року, позивачка ОСОБА_2 , - не з'явилася, хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, -на адресу суду надійшла письмова заява позивачки, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити, окрім того, - з'явився її предстаник, - адвокат Матюшенков Д.В.
В судовому засіданні, яке відбулося 04.11.2022 року, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - адвокат Матюшенков Д.В., - уточнений позов підтримав та просив його задовольнити, обгрунтовував свою правову позицію щодо позову - обставинами справи та нормми права, які вказані в мотивувальній частні позовної заяви та мотивувальній частині уточненої позовної заяи, та які судом наведено вище в повному обсязі в мотивувальній частині даного рішення.
Просив не стягувати з відповідачів на користь позивачів судові витрати, так як судові витрати позивачі залишають за собою.
В судове засідання, яке відбулося 04.11.2022 року, відповідач ОСОБА_3 - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов визнає та просить його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову йому зрозумілі.
В судове засідання, яке відбулося 04.11.2022 року, представник відповідача, - Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Суд, вислухавши представник позивача, який уточнений позов підтримав та просив його задовольнити, дослідивши матеріали справи, - приходить до висновку щодо задоволення уточненого позову, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчі йкімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність:
- Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
- Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Як вбачається з позовної заяви, - предметом позову в даному цивільному провадженні є визнанняправав власності на нерухоме майно (будинковолодіння та земельні ділянки), та зняття арешту з нерухомого майна (домоволодіння), яке розміщене на території бувшого Кагарлицького району Київської області, що юрисдикційно підсудне Кагарлицькому районному суду Київської області
Відповідно, - враховуючи предмет позову, - визнання права власності на нерухомме майно, зняття арешту з нерухомого майна, місцерозташування цього нерухомого майна (територіально), та положення ст. 30 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдиткції, так як в даному випадку має місце правило виключної підсудності, - підсудність за місцем розташування нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:
- На даний час позивачі є співвласниками спадкового майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, та які істяться в матеріалах справи.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , є її діти :
- ОСОБА_3 , (відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_4 , - має 1/3 частку у спадщині;
- ОСОБА_2 , (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , - має 1/3 частку у спадщині;
- ОСОБА_1 , (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО- НОМЕР_3 , проживає за адресою : АДРЕСА_6 , - має 1/3 частку у спадщині.
Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину складається з:
- житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 під номером вісім.
- з земельної ділянки, площею 0, 1633 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) під кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
- земельної ділянки, площею 0, 0367га. для ведення особистого селянського господарства, під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Проте, вони в повній мірі не можуть розпоряджатися своїм майном через те, що необхідно здійснити поділ вказаного вище житлового будинку та земельної ділянки.
Сторони по справі дійшли взаємної згоди щодо поділу житлового будинку, заперечень щодо його поділу у них немає.
Сторони по справі мали намір поділити будинок в натурі в добровільному порядку за взаємною згодою, - для чого спільно розробили варіанти поділу житлового будинку, виготовили технічні паспорти.
Однак, коли сторони прийшли до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Лесі Леонідівни, з'ясувалося, що здійснити поділ в натурі житлового будинку вони не мають змоги через те, що на 1\3 частину всього майна , яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 , - накладено арешт, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно надають.
За таких обставин, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Мартиненко Леся Леонідівна відмовила їм у поділі в натурі житлового будинку.
Сторони по справі (позивачі, відповідач) звернулися до суб'єкта господарювання, - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , - щодо питання розроблення можливих варіантів розподілу спадкового житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_5 виготовив сторонам (позивачам та відповідачу) технічні паспорти з можливими варіантами поділу житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
На замовлення сторін (позивачів та відповідача) ФОП ОСОБА_5 було розроблено можливі варіанти поділу в натурі між співвласниками житлового будинку з врахуванням можливості облаштування окремих входів до житлового будинку для всіх його співвласників.
Характкристика житлового будинку, який знахождитьсмя в АДРЕСА_1 , - наступні: і
літера та номерНазівва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977цегла39, 389, 8
аВеранда1977цегла
а2Прибудова2012камені легко бетонні
аЗНавіс2012
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
Гнавіс1977цегла
Дпогріб1977цегла
ЖЛітній душ2018пластикова вагонка
а1ганок1977бетон
№1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3огорожа2014профільований лист
№4ворота2014профільований лист
35хвіртка2018профільований лист
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19.07.2019 року, - існує така технічна можливість поділу житлового будинку під АДРЕСА_1 :
- ОСОБА_1 :
Літер а та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагаль на площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 1-2- коридор1977 19,230,3
Кімната 1-3 - житлова1977
Кімната 1-4 - житлова1977
аВеранда, Кімната 1-1- веранда1977
ВЛітня кухня1977цегла
вубиральня1977цегла
ЖЛітній душ2018Пластикова вагонка
1\3№ 1колодязь1977зб кільця
№2вимощення1977бетон
№3Огорожа2014Профільований лист
№4ворота2014Профільований лист
ОСОБА_3 :
ЛітераНазва будівель та спорудРікМатеріали стінЖитловаЗагальн
та № побудов и площаа площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 3-1-коридор1977 11,234,5
Кімната 3-2- санвузол1977
Кімната 3-3 - комора1977
Кімната 3-4 - житлова1977
Кімната 3-5-кухня1977
а2прибудова2012Камені легко бетонні
аЗнавіс2012цегла
1 \3 № 1колодязь1977зб кільця
№3Огорожа2014Профільований лист
№5хвіртка2018Профільований лист
ОСОБА_2 :
Літера та №Назва будівель та спорудРік побудов иМатеріали стінЖитлова площаЗагальн а площа
АЖитловий будинок1977
Кімната 2-1- тамбур1977 8,925,0
Кімната 2-2- кухня1977
Кімната 2-3- житлова1977
Кімната 2-4-коридор1977
Гсарай1977цегла
дпогріб1977цегла
1\3№1колодязь1977зб кільця
Відповідно до висновку щодо можливості виділу( поділу) частки житлового будинку від 19.07.2019 року за технічними показниками об'єкта нерухомого майна (житловий будинок в АДРЕСА_1 ), - можливо поділити в окремі об'єкти нерухомого майна без збитку для його подальшого використання, за умови використання спільного заїзду.
Для можливого поділу житлового будинку та виділу своїх часток в житловому будинку та виділення часток земельної ділянки сторони по справі (позивачі та відповідач) звернулися письмовими заявами також і до Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо можливості присвоїти кожному із співвласників житлового будинку окремі поштові адреси.
Стайківською сільською радою були розглянуті заяви позивачів та відповідача з підстав присвоєння поштової адреси.
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 03 від 03 липня 2019 року, яким:
- вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_1 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 04 від 03 липня 2019 року, яким:
- вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_3 - 1/3 частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 , та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року Стайківською сільською радою було винесено рішення № 05 від 03 липня 2019 року, яким:
- вирішено присвоїти поштову адресу АДРЕСА_2 - 1\3 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_2 та розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, - є спільною частковою власністю.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, - сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені усіма співвласниками.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, - поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, - може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо будь хто із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Отже, житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням поділу земельної ділянки та встановлення її частки для кожного із співвласників.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.
На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натурі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Положення ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки між сторонами хоча і є згода на поділ (виділ) в натурі житлового будинку, проте один із співвласників, - відповідач по справі, - не в повній мірі має можливість розпоряджатися своїм майном через заборону його відчуження, тому не має можливості можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, - позивачі мають право на звернення до суду, та правомірно звернулися до суду з позовною заявою за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до практики розгляду справ про поділ житлового будинку та земельної ділянки Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема, - відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як випливає з технічних паспортів житлового будинку, - його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлені частини будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість, з урахуванням порядку користування майном що склалося, та фактичну відсутність спільних будівель.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Отже, житловий будинок , який знаходиться в АДРЕСА_1 - необхідно поділити таким чином, щоб позивачам та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, - з урахуванням порядку користування земельною ділянкою що склався між сторонами.
Крім того, в абз. 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Щодо порядку користування земельною ділянкою: такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натрі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.
Про можливість об'єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі зазначив Верховний суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності
У відповідності до ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 152 ЗК України:
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
г1) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, з моменту набуття позивачами та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Наведене гарантує кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Проте, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
На даний час сторонами по справі (позивачами та відповідачем) досягнуто згоди щодо поділу земельної ділянки в трьох рівних частках.
З цих підстав сторони звернулися до землевпорядної організації з розроблення варіантів поділу земельної ділянки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди, якщо інакше не передбачене у договорі відчуження будівлі і споруди.
В п. 21 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року вказано наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.
Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інттті речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ЦК України, захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом шляхом: визнання цих прав, припинення або зміни правовідношення, тощо. Позовні вимоги, що містяться в даній позовній заяві, суперечать законодавству України, чинному на сьогоднішній день.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ... Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.». Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь- якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У постанові від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (адміністративне провадження № К/9901/8843/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Лише після виділення в натурі частки боржника з майна, яке перебуває у спільній частковій власності, виникає право передавати майно на реалізацію та згодом приймати рішення про передачу майна стягувану в рахунок погашення борг.
Кожен з сторін є власником 1/3 частки вказаного вище спадкового майна. Також спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки, площею 0, 0367га. для ведення особистого селянського господарства, під кадастровим номером 3222287601:01:347:0009, розташованої в АДРЕСА_1 під номером вісім.
Отже, кожен з сторін має право на виділ своєї частки земельних ділянок в натурі.
Так, у відповідності до зведеного плану ділянок цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 :
- під літерою 1 значиться ОСОБА_3 ,
- під літерою 2 значаться ОСОБА_1 / ОСОБА_2 / ОСОБА_3 .
- під літерою 3 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 4 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 5 значиться ОСОБА_2 .
- під літерою 6 значиться ОСОБА_2 .
1. Виділити ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходится в АДРЕСА_1 та перебуває в спільній власності( загальному користуванні) , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0064 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В ОСОБА_1 .
- В- Г землі комунальної власності (вул. Колгоспна)
- Г- Д ОСОБА_2 .
- Д-А ОСОБА_1 .
2. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0086 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В ОСОБА_8 .
- В- Г землі комунальної власності ( вул. Колгоспна).
- ОСОБА_9 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
3. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0437 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_10 /3222287601:01:329:0001.
- Б- В ОСОБА_3 .
- В- Г ОСОБА_2 .
- Г- Д ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 Д- А ОСОБА_2 .
4. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0523 га, за описом меж :
- А- Б землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
- Б- В ОСОБА_1 В- Г ОСОБА_2 .
- Г- Д ОСОБА_1
- Д- Е ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001;
- Е- А ОСОБА_11 / 3222287601: 01:329:0030
5. Виділити ОСОБА_3 до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0091 га, за описом меж :
- А-Б ОСОБА_3 .
- Б-В ОСОБА_1 .
- В- Г ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
- Г-А ОСОБА_1 .
6. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0432 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001.
- Б- В ОСОБА_1 .
- В- Г ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2
- Г- Д землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
- Д- А ОСОБА_12 / 3222287601:01:329:0019/3222287601:01:329:0018
Відповідно до зведеного плану ділянок , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
- під літерою 1 значиться ОСОБА_3 .
- під літерою 2 значиться ОСОБА_1 .
- під літерою 3 значиться ОСОБА_2 .
7. Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим
- А- Б ОСОБА_2 .
- Б- В
ОСОБА_13 .
- Г-А ОСОБА_10 / 3222287601:01:347:0003.
8. Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану (варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0, 0122 га, за описом меж :
- А- Б ОСОБА_1 ;
- Б- В
ОСОБА_13 - Г ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0004;
- Г-Д ОСОБА_14 ;
- Д- А ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0003.
9. Виділити ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміром 0, 0123 га, за описом меж:
- А- Б ОСОБА_1 .
- Б - В ОСОБА_10 /3222287601:01:347:0003;
- В- Г ОСОБА_15 /3222287601:01:347:0021;
- Г- А Коваленко Микола.
Що стосується зняття арешту з майна, то суд зазначає наступне:
- Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було накладено арешт на майно боржника - відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обє»ктів нерухомого майна щодо обє»кта нерухомого майна.
Як вбачається з витягу, Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) та районним відділом ДВС Мінського районного управління юстиції ( на даний час ці два відділи об'єднані в один Оболонський відділ ДВС були винесені постанови про арешт майна боржника:
- Постанова, серія та номер 154/6, виданий 23.01.2001 року, видавник районний відділ ДВС Мінського районного управління юстиції, вх.. 225., №133, внутр.. №7С01РСЗР22Р234346В55, вид обтяження: арешт нерухомого майна.
- Постанова, серія та номер 957/1, виданий 11.06. 2008 року, видавник ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, вих.. 9082 від 11.06. 2008 р., вх.. №3949/2-41 від 17.06. 2008 р., вид обтяження : все майно.
- Постанова, серія та номер : 1226/1 , виданий 01. 08. 2007, видавник: ВДВС Оболонського району м. Києва, виконавець Гостра Ю.П., вх. 3673/2-41 від 07. 08. 2007 р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно.
Відповідно до письмової відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 09.12.2020 р. б/н відділом ДВС розглянуто звернення щодо виконання виконавчих проваджень та в межах компетенції повідомлено наступне:
- Згідно наданої інформації у відділі перебувало виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_3 , але перевіркою Автоматизованої системи виконавих проваджень даних боржників за 2001 в реєстрі не знайдено записів про арешт постанови від 154/6 від 23. 01. 2001 р, оскільки наповнення даного реєстру відбувалось з 2008 року.
Надати більш детальну інформацію немає можливості, оскільки відповідно до пунктів 1,2 розділу XI, наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 року № 1829/5 передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав для зняття арешту, який не підпадає під розгляд звернення тому у відділі відсутні підстави для задоволення звернення.
Даною статтею, а саме п. 5 також зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Накладений арешт на майно ОСОБА_3 не дає сторонам по справі можливості зареєструвати своє право власності на зазначене майно, тому суд вважає, що необхідно скасувати арешту на нерухоме майно, яке належить сторонам по справі, (виконавчі провадження знищені, - відсутня правова підстава для продовження існування такого арешту).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 86, ст. 88, ст. 90, ч. 4 ст. 120, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 182, 316, 317, 319, ст. 355,ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 358, ч.ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76, 77, 81, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст. 259, ст.ст. 263 - 265, ст. 268 ЦПК України, суд, -
Уточнений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - про виділ в натурі житлового будинку, - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі з спільної часткової власності 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А ,житловою площею 19, 2кв. м., загальною площею 30, 3 м. кв, кімната 1- 2 - коридор, кімната 1-3 - житлова, кімната 1-4 - житлова, літера а - веранда, кімната 1-1 - веранда, приміщення літери В - літня кухня, приміщення літери в - убиральня, літній душ-під літерою Ж, колодязь 1/3 №1, вимощення №2, огорожа№3, ворота №4.
Виділити ОСОБА_2 в натурі з спільної часткової власності 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_2 на технічному паспорті позначені: житловий будинок літера А житловою площею 8,9 кв. м., загальною площею 25,0 м. кв, кімната 2-1- тамбур кімната 2-2 - кухня, кімната 2-3- житлова, кімната 2-4 - коридор, приміщення сараю - літера Г, погріб - літера Д, колодязь 1 /3№ 1.
Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частку будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_3 , житловий будинок літера А житловою площею 11,2 кв. м., загальною площею 34,5 м. кв.: кімната 3-1 - коридор, кімната 3-2 - санвузол, кімната 3-3 -комора, кімната 3-4 - житлова. Кімната 3-5 - кухня, приміщення літери а2- прибудова, навіс- літера аЗ, колодязь 1/3№1, огорожа №3 ,хвіртка№5.
Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частину земельної ділянки з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га, кадастровий номер 3222287601:01:329:0003
Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_2 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га.
Виділити в натурі з спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частину земельної ділянки, кадастровим номером 3222287601:01:329:0003, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка ) в розмірі 0, 1633 га.
Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки , яка знаходится в АДРЕСА_1 та перебуває в спільній власності загальному користуванні) , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0064 га, за описом меж :
А- Б ОСОБА_2 .
Б- В ОСОБА_1 .
В- Г землі комунальної власності (вул. Колгоспна)
Г- Д ОСОБА_2 .
Д-А ОСОБА_1 .
Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0086 га, за описом меж :
А- Б ОСОБА_2 .
Б- В ОСОБА_8 .
В- Г землі комунальної власності ( вул. Колгоспна).
ОСОБА_9 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
Виділити ОСОБА_1 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0437 га, за описом меж :
А-Б ОСОБА_10 /3222287601:01:329:0001.
Б- В ОСОБА_3 .
В- ОСОБА_18 .
Г- Д ОСОБА_1 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
Д- А ОСОБА_2 .
Виділити ОСОБА_3 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки , яка знаходиться в АДРЕСА_3 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0523 га, за описом меж :
А- Б землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
Б- В ОСОБА_1 В- Г ОСОБА_2 .
Г- Д ОСОБА_1
Д- Е ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001
Е- А ОСОБА_11 / 3222287601: 01:329:0030
Виділити ОСОБА_2 до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0091 га, за описом меж :
А-Б ОСОБА_3 .
Б-В ОСОБА_1 .
В- ОСОБА_19 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
Г-А ОСОБА_1 .
Виділити ОСОБА_2 , відповідно до кадастрового плану ( варіанту поділу) земельної ділянки , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розміром 0, 0432 га, за описом меж :
А- Б ОСОБА_10 /3222287601: 01:329:0001.
Б- В ОСОБА_1 .
В- ОСОБА_19 / ОСОБА_3 / ОСОБА_2
Г- Д землі комунальної власності ( вул. Колгоспна)
Д- А ОСОБА_12 /3222287601:01:329:0019/3222287601:01:329:0018
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.