"20" листопада 2024 р. Справа № 363/6011/24
20 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі призначено суддю ОСОБА_2 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 240748 від 08.11.2024 року вбачається, що 08 листопада 2024 року об 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру - штовхала його, ображала нецензурною лайкою, шарпала за одежу, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психологічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під час розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясування вищезазначених обставин здійснюється у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом дослідження під час судового розгляду доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Крім того, відповідно до ст. 278 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що аналіз диспозиції ст. 173-2 КУпАП та положень ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає можливість зробити висновок, що вимоги законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюються на вичерпне коло осіб, які в більшості випадків пов?язані між собою родинними, сімейними стосунками або спільно проживають, мають спільний побут, права та обов?язки як у подружжя. Таким чином, склад адміністративного правопорушення ст. 173-2 КУпАП передбачає спеціального суб?єкта, яким є особа, на яку поширюються вимоги законодавства про запобігання та протидію домашнього насильства. Вичерпний перелік таких осіб наводиться у ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
При перевірці протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У той же час матеріали справи не містять будь-якого документа, який би підтверджував той факт, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюються вимоги законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Зокрема, відсутні будь-які документи, з яких вбачалося б, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є матір'ю та сином відповідно.
Тому працівники поліції у процесі доопрацювання матеріалів справи повинні надати всі можливі належні, допустимі та достовірні докази, на основі яких суд мав би можливість встановити, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюються вимоги законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Це повинні бути докази, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у родинних відносинах сина та матері відповідно.
Крім того, у матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження наявності чи відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом останнього року.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 02.09.2021 року у справі № 11-97сап20 зробила висновок, що немає процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього.
На додаток до цього відповідно до положень п. 24 ППВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний Суд України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Таким чином, Верховний Суд України визнав неприпустимість спрощеного підходу до розгляду і вирішення справ про адміністративне правопорушення.
Отже, з огляду на допущену неповноту при складанні адміністративного матеріалу, що в свою чергу унеможливлює повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи в судовому засіданні, оскільки при розгляді справи суд повинен з'ясувати всі конкретні обставини справи і з урахуванням досліджених доказів постановити в справі належне рішення, суд приходить до висновку про необхідність повернення вказаного матеріалу до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 283 КУпАП, суддя -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - повернути до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення та усунення зазначених недоліків.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Рукас