"19" листопада 2024 р. Справа № 363/5058/24
19 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №240632 від 16.09.2024, цього самого дня о 20:00 за адресою: с. Нові Петрівці, вул. Гречка вул. Дніпровська, ОСОБА_1 здійснив вигул собаки, без наморднику на території дитячого майданчику, внаслідок чого собака вкусила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим завдавши тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 154 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено: заяву ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався; копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 25.10.2024, з'явилася ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не з'явився. У зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів про вручення ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду, розгляд справи було відкладено на 19.11.2024 на 16:30, про що повідомлено ОСОБА_1 судовою повісткою, надісланою засобами поштового зв'язку, на номер мобільного телефону, зазначений ним у письмових поясненнях, а також було повідомлено про розгляд справи, шляхом розміщення на сайті суду оголошення про його виклик до суду на 19.11.2024.
У судове засідання, призначене на 19.11.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явилися. При цьому, з'явилася ОСОБА_4 - мати дитини ОСОБА_2 , яка надала суду довідку КНП «Вишгородська центральна лікарня» ВМР від 16.09.2024 щодо звернення ОСОБА_2 до медичного закладу, де встановлено діагноз - «укушені садна в/з лівого стегна», при цьому, мама дитини зазначила, що ні вона, ні бабуся дитини - ОСОБА_3 не були свідками події, що сталася з дитиною, оскільки остання була під наглядом сусідки.
Як убачається із матеріалів справи, конверт із судовою повісткою про виклик до суду на 25.10.2024, надісланий на адресу місця проживання ОСОБА_1 , повернувся до суду без вручення адресату з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», а згідно довідок про доставку SMS, судові повістки, надіслані за допомогою смс-повідомлення, на вказаний ним у поясненнях номер мобільного телефону, ОСОБА_1 було доставлено завчасно, проте, станом розгляду справ не цікавився, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує вжиті судом заходи для забезпечення його участі під час розгляду справи у суді, а також, що відповідно до статті 268 КУпАП його присутність під час розгляду справи не є обов'язковою, враховуючи встановлений статтею 277 КУпАП строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справах матеріалами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 154 КУпАП, утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною третьою статті 154 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Об'єктом адміністративного проступку за частиною третьою статті 154 КУпАП є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров'я населення, а суб'єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад);
2) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тобто, є нормою, яка відсилає до відповідних нормативно-правових актів, що стосуються правил утримання собак та котів, які затверджуються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою статті 154 КУпАП України.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та в чому це порушення проявилось.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Так, як убачається із письмової заяви ОСОБА_3 до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та її письмових пояснень від 16.09.2024, ОСОБА_3 просить вжити заходи до громадянки ОСОБА_5 та її чоловіка, які вигулювали собаку на дитячому майданчику по вул. Дніпровській (Горького). Собака, яку чоловік тримав на повідку, була без намордника та, коли її внук ОСОБА_2 проходив повз собаку, вона його вкусила за ліве стегно. А згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.09.2024, він стояв біля дитячого майданчику, дитина бігала з палицею за бродячими собаками та підбігла до його собаки і вона його зачепила по лівій нозі кликом. У поясненнях зазначено, що собака належить до породи «російсько-Європейська» та була на повідку без намордника.
Інші матеріали щодо обставин події, яка мала місце 16.09.2024, у матеріалах справи відсутні, а у протоколі не наведено, в чому саме полягало порушення ОСОБА_1 правил утримання собак, з урахуванням того, що відповідно до змісту частини першої статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вигулювання без повідків та намордників не всіх без винятку собак, а лише собак, які внесені до Переліку небезпечних порід собак, оскільки як прямо зазначено в диспозиції вказаної норми (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак).
До Переліку небезпечних порід собак, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164, порода такої собаки як «російсько-Європейська» не віднесено, а тому дії, пов'язані з їх вигулюванням без повідку чи наморднику, самі по собі, не утворюють складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 154 КУпАП.
З огляду на це, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за частиною третьою статті 154 КУпАП, незважаючи на наслідки, встановлені та наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та довідці з медичного закладу, оскільки умовою для такої кваліфікації, є вчинення будь-яких дій, відповідальність за які, передбачена частиною першою цієї статті.
Крім цього, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою не встановлено та у матеріалах справи відсутні документи, які дозволяють ідентифікувати тварину, окрім зазначеної в поясненнях ОСОБА_1 породи «російська-європейська», яка не внесена до Переліку небезпечних порід собак. Матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження належності собаки ОСОБА_1 та не зазначено ознак тварини: порода, окрас, стать, вік собаки, за якими вона має бути ідентифікована.
Відповідно до частини першої статті 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом і відповідно до частини першої статті 154 КУпАП відповідальність передбачено винятково для власника тварини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу. Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими, а відтак викликають у суду обґрунтовані сумніви.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.1998, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, відсутність у матеріалах справи доказів, які б доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 154, 276-279, 280, 283-285, 289, 298-300, 307-310 КУпАП, суд
провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 154 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, - у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач