Справа № 381/1249/23
Провадження № 2/362/748/24
21 жовтня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Лазарєва О.В. звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просила зобов'язати Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 2018 року ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . За час спільного проживання та фактичних шлюбних відносин у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сторони проживали разом, але шлюб між ними не реєструвався.
При реєстрації народження доньки, працівники Васильківського міськрайонного відділу РАЦ повідомили, що запис про батька повинен бути зроблений у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюб, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Під час реєстрації народження доньки, ОСОБА_1 особисто з'явився до відповідного відділу РАЦ та подав власноруч підписану заяву про реєстрацію народження доньки. Проте працівники Васильківського міськрайонного відділу РАЦ з посиланням на зазначені вище норми законодавства України відмовилися внести відомості про ОСОБА_1 як про батька дитини при реєстрації народження ОСОБА_3 . Таким чином, дитина була зареєстрована з прізвищем своєї матері - ОСОБА_2 та з її громадянством, проте з зазначеним по батькові іменем ОСОБА_1 .
Той факт, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 підтверджується тестом ДНК на батьківство, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА» (результат дослідження № 35570) від 14/03/2023 року.
Позивач зазначає, що він є біологічним батьком малолітньої дитини, а тому слід внести відповідні зміни у реєстрацію про народження його дитини.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю (а.с.30-32).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 45).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2023 року позивачу повернуто матеріали позовної заяви у зв'язку з не усуненням недоліків (а.с. 56-57).
Постановою Київського апеляційного суду від 01.11.2023 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2023 року скасована та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а.с. 122).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.182-184).
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, повідомлялася належним чином, подала до суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи у їх відсутності (а.с. 162-163).
ОСОБА_2 до суду не з'явилася, про розгляд справи судом повідомлялася належним чином, на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутності, яка не була підписана Електронним підписом відповідачем, що позбавляє суд перевірити чи дійсно подано вказану заяву відповідачем, але судом було вжито всіх засобів для повідомлення відповідача про розгляд справи (а.с.172-173).
Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направили до суду клопотання про проведення судового засідання у їх відсутності (а.с. 188-189)
Інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.07.2019 року Васильківським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 356, в якому в графі батько зазначено « ОСОБА_5 », в графі мати - « ОСОБА_2 » (а.с. 18).
Як вбачається із результату дослідження медико-генетичного центру Мама Папа № 37570 від 14.03.2023 року, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR-локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,999999998% (а.с. 19).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Згідно вимог ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019 року, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.
Зокрема, частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада
1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до пункту першого статті 7 Конвенції про права дитини має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог національного законодавства та практики ЄСПЛ єдиним доказом кровного споріднення є висновок експерта (тест ДНК).
Як вбачається із результату дослідження медико-генетичного центру Мама Папа № 37570 від 14.03.2023 року, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами даного дослідження ймовірність батьківства складає не менше 99,9999%. Таким чином біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 практично доведено (а.с. 19).
Згідно до п.п.20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Суд приходить до висновку, оскільки відповідно до результату дослідження № 37570 від 14.03.2024 року встановлено що вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (особи); доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії, тому суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення, а саме про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо її батька відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, а у задоволенні решти вимог позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 121, 125, 128, 129 СК України, статтями 4, 5, 12, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 102, 106, 116, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 356 від 09.07.2019 року, складеного Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , можливе місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко