18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 185/12323/23
провадження № 51-5101 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень щодо ОСОБА_5 у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 5 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Також відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
З долучених до касаційної скарги копій судових рішень вбачається, що вирок щодо засудженого ОСОБА_5 був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи, у тому числі, й законність ухвали апеляційного суду, скаржник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 413, 419 КПК, не вказує, які доводи апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду, обмежившись лише загальними посиланнями про незгоду з ухвалою апеляційного суду.
Крім того, прохання захисника, викладене в касаційній скарзі не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
У своїй касаційній скарзі захисник наводить альтернативні прохання, що не передбачено КПК. Крім того, посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції (одне з прохань зазначених у касаційній скарзі), захисник взагалі не обґрунтовує його в описовій частині скарги з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються. Обов'язок долучення копій судових рішень, що оскаржуються, покладено кримінальним процесуальним законом саме на особу, яка подає касаційну скаргу, однак до касаційної скарги долучена знеособлена копія ухвали апеляційного суду, з огляду на що неможливо ідентифікувати учасників кримінального провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання нею ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3