справа № 952/329/24
провадження № 1-кп/952/39/24
15.11.2024 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221090000260 від 11.03.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , та систематично вчиняє відносно останньої домашнє насильство, у зв'язку з чим з 23.02.2024 перебуває на обліку в СПД №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, як особа, що вчиняє домашнє насильство.
Так, в період з 19.02.2024 по 26.02.2024 ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , шляхом словесних образ та погроз, залякування, що призвело до психологічних страждань потерпілої та завдання шкоди її психологічному здоров'ю у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, втрати повноцінного побуту та відпочинку, заниження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.
Зокрема, 19.02.2024 близько 21:00 год. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
Крім того, ОСОБА_4 , 21.02.2024 близько 21.00 год., перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у приміщенні житлового будинку умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, та намаганні вигнати її з житлового будинку, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
Крім того, ОСОБА_4 , 26.02.2024 близько 20.20 год., перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у приміщенні житлового будинку умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, та намаганні вигнати її з житлового будинку, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
За вчинення домашнього насильства постановами Зачепилівського районного суду Харківської області від 23.02.2024 та 27.02.2024 ОСОБА_4 за епізодами 19.02.2024, 21.02.2024 та 26.02.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_4 , 10.03.2024 близько 15.15 год., будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та підтвердив, що кримінальне правопорушення було скоєно ним при обставинах, про які він дав добровільно та правдиво свідчення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні і які правильно вказані в обвинувальному акті.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 вона не має.
Показання ОСОБА_4 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними та такими, що знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, його вина є доведеною, суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби, обмежившись дослідженням матеріалів справи, якими характеризується ОСОБА_4 . Судом роз'яснено учасникам процесу, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення доказана повністю і його дії кваліфікує за ст. 126-1 КК України - умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні міри покарання суд враховує позицію потерпілої особи, характер та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, особу обвинуваченого ОСОБА_4 раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який за місцем проживання характеризується посередньо, непрацюючого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття у вчиненому.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити покарання в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, а саме: у виді обмеження волі, з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Враховуючи конкретні обставини справи, позицію потерпілої, кількість випадків домашнього насильства, та той факт, що на даний час потерпіла з обвинуваченим проживають окремо, особу обвинуваченого який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом'якшує покарання,- щире каяття, відсутність обставини яка обтяжує покарання, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 126-1 КК України, з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ч.1ст.91-1КК України,та вважає,що можливо призначити покарання без застосування обмежувальних заходів.
Судових витрат та речових доказів по справі немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 50, 66, 67, 395 КК України, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення в кримінальну палату Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області, засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий, суддя ОСОБА_1