Справа № 387/1413/24
Номер провадження по справі 3/387/845/24
19 листопада 2024 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Ірхи Т.О.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 КпАП України
ОСОБА_1 12.10.2024 о 01 годині 34 хвилини керував транспортним засобом Geely MK д.н.з. НОМЕР_2 в селищі Добровеличківка по вул. Козацькій, 1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 12.10.2024 близько 01 годині 34 хвилини керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, також ОСОБА_1 додав, що має ІІІ групу інвалідності та просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
В судовому засіданні суд роз'яснив ОСОБА_1 положення ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України.
Суд дослідив наявні докази та дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КпАП України, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст. 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП України.
Частина 1 статті 130 КпАП України передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КпАП України, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд перевірив матеріали адміністративної справи та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №545477 від 12.10.2024; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №990990 від 12.10.2024 за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121-3 КпАП України; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу від 12.10.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.10.2024; довідкою №4878/113-2-2024 від 20.10.2024; відомостями, що є в рапорті від 14.10.2024; відеозаписами на DVD-диску.
Суд також враховує оглянутий відеозапис від 12.10.2024 на якому видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який був зупинений працівниками поліції, на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При обрані ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, ступінь його вини. Обставина, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , щире каяття. Обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КпАП України, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією даної частини статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що вказаний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст.33 КпАП України) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від Закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Разом з тим, суд зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 отримавши посвідчення водія, зобов'язався дотримуватися Правил дорожнього руху України та був достовірно обізнаний з можливістю притягнення його до відповідальності у разі недотримання цих правил.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КпАП України мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керуванням транспортними засобами є необхідним.
Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 252, 280, 283, 284 КпАП України
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КпАП України, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 19.02.2025.
Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Добровеличківського
районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер