Справа №348/705/24
Провадження № 2/348/533/24
14 листопада 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадженняу м. Надвірна Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
інші учасники: представник позивача ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_4 .
Процесуальні дії у справі.
28.03.2024 ОСОБА_1 пред'явив позов, відповідно до якого просить суд стягнути з ОСОБА_2 33159,83 гривень майнової та 15000,00 гривень моральної шкоди. В обрунтування позову наведено таке. Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15.06.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вчинення відповідачем адміністративного правопорушення транспортний засіб позивача марки Peugeot 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено. Вартість відновлення та ремонту транспортного засобу позивача становила 131700,00 гривень. Однак стахова компанія ПрАТ UPSK, в якій застрахував свою цивільну відповідальність відповідач, виплатила позивачу тільки 98540,17 гривень. Різниця між фактично витраченими на відновлення транспортного засобу коштами та відшкодованими за договором страхування цивільної відповідальності становить 33159,83 гривень. Позивач в порядку досудового врегулювання спору звернувся до страхової компанії ПрАТ UPSK та до відповідача з вимогою відшкодувати майнову шкоду, однак жодна сторона не відреагувала. Внаслідок ДТП позивачу було завдано також моральну шкоду, оскільки належний йому автомобіль було пошкоджено.
29.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
03.10.2024 суд витребував докази.
30.10.2024 ПрАТ UPSK виконало ухвалу суду про витребування доказів.
У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Представник позивача зазначила, що розрахована експертом вартість ремонту перевищила майже вдвічі ту суму яка фактично була витрачена позивачем на ремонт транспортного засобу, однак страова виплата не покрила навіть цю суму. Позивач просив відповідча відшкодувати різницю в розмірі 33159,83 гривень, однак відповідач відмовився. Крім того, позивачу було завдано моральну шкоду, оскільки його майно було пошкоджене, шкоду йому досі у повному обсязі не відшкодували.
Представник відповідача зазначив, що відповідач визнає, що має покрити франшизу у розмірі 2600,00 гривень та різницю між максимальним відшкодуванням за полісом страхування цивільної відповідальності та фактично завданою майновою шкодою. Решту має сплатити страховик. Моральна шкода на думку сторони відповідача позивачем не доведена, витрати на правову допомогу є завищеними та не відповідають складності справи.
Суд встановив:
Відповідно до копії постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2022 у справі №352/1319/22, 02.08.2022 о 18.10 відповідач керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Ямниця в с.Ямниця, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинився попереду. Відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення. Зазначена постанова набрала законної сили 27.09.2022.
Відповідно до акту виконаних робіт від 03.11.2022 вартість ремонту транспортного засобу позивача становила 132000,00 гривень. Відповідно до копій платіжних документів позивач сплатив вартість такого ремонту, а саме: 11.11.2022 - 30000,00 гривень; 14.11.2022 - 30000,00 гривень; 28.12.2022 - 44427,42 гривень; 29.12.2022 - 27572,58 гривень.
09.11.2022 ПрАТ UPSK здійснила страхове відшкодування позивачу у розмірі 82722,12 гривень та 17.05.2023 - у розмірі 15818,05 гривень, що підтверджується копіями платіжних документів.
Відповідно до копії страхового акту ПрАТ «УПСК» №017/037/021853/22/1 від 09.11.2022 страхове відшкодування в розмірі 82722,12 гривень перераховано згідно заяви про страхове відшкодування від 18.08.2022 ОСОБА_1 .
Відповідно до копії страхового акту ПрАТ «УПСК» №017/037/024493/23/1 від 16.05.2023 страхове відшкодування в розмірі 15818,05 гривень перераховано згідно заяви про страхове відшкодування від 18.04.2023 ОСОБА_1 .
Повідомлення про ДТП було складено 03.08.2022 та зареєстроване за №884. Транспортний засіб потерпілого був оглянутий страховиком 02.08.2022. Відповідно до звіту, який був складений на замовлення страховика №934.24Е_УПСК_24493 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Peugeot 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 224639,88 гривень.
Згідно з копією полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховий випадок відбувся у період дії полісу, майнова шкода, яка відповідно до полісу має бути відшкодована становить 130000,00 гривень, франшиза - 2600,00 гривень.
06.09.2023 позивач письмово звернувся до відповідача ОСОБА_2 та до ПрАТ «УПСК» про відшкодування йому завданої шкоди.
20.03.2024 позивач уклав договір щодо надання йому правничої допомоги. Згідно з актами приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2024 та 10.09.2024 вартість загальна вартість правничої допомоги у даній справі становить 14000,00 гривень. Позивач сплатив на виконання умов даного договору вказану суму адвокату, що підтверджується копією квитанцій від 10.04.2024 та від 10.09.2024.
Оцінка суду.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху, майну (транспортному засобу) позивача було завдано шкоду. Ця обставина підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, а отже відповідно до ст.82 ЦПК України, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки цих дій в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони відповідачем.
Розмір шкоди визначено на підставі акту виконаних робіт та квитанцій щодо оплати таких робіт - 132000,00 гривень, оскільки ця сума фактично була витрачена позивачем на відновлення та ремонт транспортного засобу і є майже вдвічі меншою ніж шкода, визначена у звіті про оцінку, який був складений на замовлення страховика.
Відповідно до полісу про страхування цивільної відповідальності розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню становить 130000,00 гривень за винятком франшизи у розмірі 2600,00 гривень, однак позивачу було виплачено тільки 98540,17 гривень. Слід зазначити, що матеріали складені страховиком за результатами страхового випадку не містять обгрунтування щодо виплати страхового відшкодування у меншому розмірі.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов'язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов'язань щодо страхування такої відповідальності.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Таким чином, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він також є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).
Незважаючи на те, що сторона позивача зверталася з досудовою претензією не тільки до відповідача, але й до страховика, позов до нього не пред'явили та у ході судового розгляду клопотання про залучення страховика співвідповідачем у справі не було заявлено.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача майнової шкоди підлягає до задоволення частково, а саме у розмірі відшкодування різниці між фактично завданою шкодою та максимальним розміром страхової виплати (2000,00 гривень), а також у розмірі франшизи, визначеної у полісі (2600,00 гривень).
Що стосується стягнення моральної шкоди, слід зазначити, що позивач пережив хвилювання, внаслідок того, що став учасником ДТП. Врезультаті вчинення ДТП його транспортний засіб було пошкоджено, вартість відновлювального ремонту перевищила вартість транспортного засобу. Незважаючи на це, позивач здійснив ремонт транспортного засобу і мав право на відшкодування вартості такого ремонту у повному обсязі без невиправданої затримки. Відповідач відмовився здійснювати таке відшкодування, хоча відповідно до закону у нього виник обов'язок покрити різницю між вартістю ремонту та максимальним розміром страхового відшкодування. За таких обставин, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10000,00 гривень.
Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково.
Згідно зі ст.133 ЦПК Укрїани судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Незважаючи на доводи сторони відповідача, суд доходить висновку, що витрати сторони позивача є обгрунтованими та відповідають складності справи. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 1211,00 гривень судового збору та 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.264,265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 копйок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копйок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 19.11.2024.
Суддя Матолич В.В.