Справа № 347/2420/24
20 листопада 2024 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.09.2024 року близько 12:30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив конфлікт, в ході якого завдав фізичного болю тещі ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство в сім?ї фізичного характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
У зв'язку з набранням чинності 01.08.2021 року Закону №1604-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №251310 від 03.10.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП. Будь-яких сумнівів у достовірності протоколу судом не встановлено. ОСОБА_1 відмовився підписувати та отримувати протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (потерпіла) та ОСОБА_3 щодо обставин конфлікту, який мав місце 05.09.2024 року (а.с.2, 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які підтверджують факт його проживання в одному господарстві із потерпілою, яка приходиться йому тещею (а.с.4);
- копією догоспітального клінічного протоколу хворого ОСОБА_2 , у якої при огляді лікарем, було виявлено множинні гематоми грудної клітки, лівого передпліччя та обох стегон (а.с.5);
- копією припису ОСОБА_1 про заборону у будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_2 (а.с.8);
- копією рапорту про отримання повідомлення на спецлінію «102» від ОСОБА_2 про те, що зять вчинив фізичне насильство (а.с.9);
- рапортом ДОП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області А.Томащука про складання ним відносно ОСОБА_1 адмінпротоколу за ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.10).
Також, до матеріалів протоколу долучено копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6, 7).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисне вчинення ним діяння фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода потерпілій, а його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні передбаченому ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути ОСОБА_1 - 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Ю.С.Кіцула