Справа №: 343/2839/23
Провадження №: 3/343/97/24
19 листопада 2024 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду адміністративний матеріал, який надійшов від ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, 25.09.2023 притягувався Долинським районним судом Івано-Франківської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В Долинський районний суд Івано-Франківської області поступив адміністративний матеріал, про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 587672 від 04.11.2023 (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 , 04.11.2023 в 14:52 год. на автодорозі Р-21,3-+ 800 м, керував транспортним засобом марки "Mercedes - Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager 6820», проба позитивна - 0.30%0. Дане правопорушення здійснив повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України.
В судове засідання призначене на 19.11.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому Законом порядку, від останнього в Долинський районний суд поступила заява згідно якої він просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі ст. 38 КУпАП. Зазначивши, що на даний час він ще знаходиться у реабілітаційному центрі з травмою колінного суглоба.
У відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і при розгляді справ даної категорій присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, від ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі, підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Згідно вимог ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Визначення у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішеннях у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Наведене робить можливим застосування за аналогією норм закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питань, які напряму не врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі - постанова Пленуму ВСУ) судам роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (далі - КК), у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК).
Відповідно до положень ч. 1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до положень ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголошує, що нез'явлення обвинуваченого до суду на виклик через захист Держави від збройної агресії російської федерації не може свідчити про умисне вчинення дій, спрямованих на ухилення від суду, що виключає закінчення строків давності й зупиняє строки, визначені ч.1 ст.49 КК України (Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 16.05.2023 у справі № 554/10716/19).
П.8 постанови Пленуму Пленуму ВСУ, передбачено, що якщо закінчились певні строки давності згідно ст.49 КК України, то звільнення від відповідальності є не правом, а обов'язком суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 в справі №735/1121/20, вирішувала виключну правову проблему щодо застосування судами строків давності, передбачених ст.49 КК України. В аспекті розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, має значення, що ВП ВС роз'яснила, що реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за таким правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
Тобто, строк звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження судом чітко визначений і не залежить від фактору здійснення тих чи інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, що узгоджується й з послідовністю викладення норм ст. 38 КУпАП та вищезазначеним тлумаченням судом її положень, що має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом із усіх можливих.
Отже, положеннями КК України, та положенням КУпАП і усталеною судовою практикою чітко визначено, що в разі закінчення строків притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності ,особу належить звільнити від такої. І це не право, а обов'язок суду, в тому числі на етапі підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні чи в справі про адміністративне правопорушення, не розпочинаючи провадження, тобто без визнання особи винною за результатами повного судового розгляду.
Як вбачається з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з протоколом серії ААД № 587672 від 04.11.2023, адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 04.11.2023, тобто на час винесення рішення по даній справі минув строк накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП, слід закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч. 6 ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, ч. 6 ст.38 КУпАП, ст.49 КК України та керуючись ст.ст.38, 247, 279, 283, 285 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених частиною шостою статті 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд, Івано-Франківської області.
Суддя: