Справа №: 343/2297/24
Провадження №: 2/343/742/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 343/2297/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,
І. Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона із відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітній син проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. На даний час вона не має змоги самостійно забезпечити дитину всім необхідним, оскільки на це потрібні значні кошти. Зазначає, що між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо сплати останнім аліментів. Посилаючись на норми СК України, в частині обов'язку батька утримувати дитину та порядку його виконання, вказує про необхідність стягнення із відповідача на її користь аліментів. Оскільки відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою молодого віку, він може сплачувати аліменти у визначеному законом розмірі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення такого повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення за адресою реєстрації.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
21 жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивачки суду не надав, хоча повідомлявся про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 , хоча і повідомлявся про місце, дату і час розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав, позивачка не заперечила проти заочного розгляду справи, а тому протокольною формою ухвали від 20.11.2024 постановлено провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання малолітнього сина.
ІV. Оцінка суду:
заслухавши пояснення позивачки, вивчивши зміст позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, суд приходить висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами, передбаченими ст. 180-184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отже, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, незалежно від того, одружені вони, чи їх шлюб розірвано.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
В ч. 1 ст. 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Оцінюючи положення ст. 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час, поняття «мінімум» визначає крайню межу, а ч. 2 ст. 182 СК України зобов'язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В даному контексті суд пов'язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім'ї, навчально - виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі № 523/2927/18.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею. Відповідач ОСОБА_2 повинен брати участь в забезпеченні сина всім необхідним, однак не робить цього, тому позивачка просить стягувати з нього аліменти, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дитини, визначивши їх у частці від його заробітку (доходу).
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України та приходить переконання, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід щомісячно стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відтак стягнення аліментів слід розпочати від дня пред'явлення позову, як це визначено ч. 1 ст. 191 СК України, і проводити в такому розмірі до досягнення дитиною повноліття, що відповідає положенням ст. 183 СК України.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат:
беручи до уваги те, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави суд стягує судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., від попередньої сплати якого позивачка звільнена.
На підставі викладеного, ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. 141, 430 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів задовольнити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 18 жовтня 2024 року і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: І.М.Андрусів