Справа № 182/5039/23
Провадження № 2/0182/669/2024
Іменем УКРАЇНИ
13.11.2024 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Білоцерковської міської ради та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Білоцерковської міської ради та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 14 квітня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб у Таращанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 27. До офіційної реєстрації шлюбу, внаслідок фактичних сімейно-шлюбних відносин, у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запис про батька було зроблено на підставі ст.135 СК України, що підтверджується Свідоцтвом про народження. У шлюбі в них народився ще один син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 грудня 2019 року рішенням Таращанського районного суду Київської області шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було розірвано та синів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 було залишено проживати з ОСОБА_7 . Таким чином, відповідач ні після укладення шлюбу, ні після розлучення не виражав бажання оформити документально своє батьківство щодо старшого сина ОСОБА_5 і протягом усього часу після розлучення не бере ніякої участі у вихованні синів: не провідує їх, не спілкується, не цікавиться їх здоров'ям. З боку ОСОБА_3 відсутня будь - яка моральна та матеріальна підтримка як батька. Відповідач не сплачує аліменти, відповідно до судового наказу Таращанського районного суду Київської області від 23.08.2019 року, яким було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.06.2023 року, де наявна заборгованість зі сплати аліментів загальною сумою 142 212 грн. 25 коп.. Тобто, всі викладені обставини свідчать про те, що у відповідача абсолютно відсутні бажання та дії, які б вказували на виконання ним своїх батьківських прав, наявні усі докази про те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, що порушує усі норми моралі та законодавства, а також порушує права малолітнього ОСОБА_10 на повноцінний розвиток та повноцінну сім'ю. А тому, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , змушена звернутись до суду та просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка в судове засідання не з'явилась, від її представника ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити за їх відсутності, на задоволенні позову наполягає та просить вимоги задовольнити (а.с.107-108).
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, конверт, який був направлений за адресою його місця проживання та перебування, повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.59).
Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули, при цьому, від них на адресу суду надійшли заяви, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують (а.с.110).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 06 грудня 2019 року шлюб між ними було розірвано (а.с.15-16). Сторони мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (запис про батька було зроблено на підставі ст.135 СК України, що підтверджується свідоцтвом про народження) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з актовим записом про народження від ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , батьком дитини є ОСОБА_3 (а.с.14). Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, довідок, актів та характеристик, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю - позивачкою по справі - та перебуває на її утриманні. Рішенням органу опіки та піклування виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області № 1514 від 14 серпня 2024 року було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.103-105).
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ст.164 СК України, батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зокрема, п.п.15.16, роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 ухиляється від виховання свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про його фізичний і духовних розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 підлягає позбавленню батьківських прав по відношенню до свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що при зміні своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, згідно із ст.169 СК України, він має право звернутись до суду із позовом про поновлення батьківських прав.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
За таких обставин, з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивачки витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп., сплачені при подачі позову до суду (а.с.7).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32, 51 Конституції України, 12-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.164-165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Білоцерковської міської ради та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН - НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.) 60 коп., сплачений при подачі позову до суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал