справа № 179/2092/24
провадження № 3/179/1049/24
20 листопада 2024 року селище Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 019191, 16.10.2024 року о 09:15 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив конфлікт з дружиною ОСОБА_2 , зокрема висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виривав двері до будинку.
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За правилами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладання розгляду справи не надав, про причини неявки суд не повідомив, вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 16.10.2024 було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2КУпАП.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, крім іншого зазначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, які, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 019191 від 16.10.2024 відносно ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення викладена не повно, без зазначення такої кваліфікуючої ознаки, як повторність протягом року вчинення правопорушень, перелічених в ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення в суті правопорушення відсутнє посилання на наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність.
Оскільки особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, при викладенні суті правопорушення не зазначено про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність, що дозволяє зробити висновок про невідповідність фактичних обставин справи, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, правовій кваліфікації.
При цьому, суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненн іадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і даний факт має бути підтверджений постановою суду, що набрала законної сили. Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та, що за це правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що набрала законної сили. Однак, вказані докази в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що повторність правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази які б підтверджували повторність того, що ОСОБА_1 протягом року було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути об'єктивним доказом у справі.
Відповідно до вимог п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Слід наголосити, що суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; а також не вправі самостійно змінювати частину статті, за яку передбачена відповідальність. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає, що обставини, які викладені у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі не відображають складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, факт повторності правопорушення не доведено, тоді як суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, тому, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 401, 187 ч. 2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя А.О. Чорна