г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4747/24
Номер провадження 1-кс/213/497/24
Іменем України
18 листопада 2024 року слідчий суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавач Відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження №12024046740000114 про накладення арешту на майно, -
Дізнавач звернувся до суду з вказаним клопотанням погодженим з прокурором. Надав заяву відповідно до якої клопотання підтримав. Розгляд проводився без власника майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України..
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та вислухавши сторони, дійшов наступного.
У провадженні відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024046740000114 від 15.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 14.11.2024 о 10.10 годині до відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 14.11.2024 приблизно о 10.08 годині по Автошляху Р74, м. Кривого Рогу, працівниками ППП м. Кривого Рогу зупинено транспортний засіб РЕНО д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів у якого було виявлено посвідчення водія серії НОМЕР_2 з ознаками підробки. Вищевказане посвідчення вилучено до спеціального пакету.
15.11.2024 відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046740000114 за ознаками ст. 358 ч.4 КК України.
14.11.2024 року працівники Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції зупинили транспортний засіб РЕНО д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів у якого було виявлено посвідчення водія серії НОМЕР_2 з ознаками підробки. Перевіривши дані посвідчення водія по базі даних МВС виявлено, що за вищезазначеним номером посвідчення водія належить іншій особі.
В ході огляду місця події 14.11.2024, було виявлено та вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2022 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучено до експертного пакету НПУ PSP2115200.
15.11.2024 вилучені в ході огляду посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2022 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучено до експертного пакету НПУ PSP2115200, було визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Таким чином, є підстави вважати, що посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2022 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ознаки підробки.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду та після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК порядку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України, тобто може бути речовим доказом.
Враховуючи, що згідно ч.11 ст. 170 КПК України, - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно, з метою уникнення можливості приховання, пошкодження або передачі вказаного майна, що суттєво впливатиме на повне та об'єктивне проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів по кримінальному провадженні, а також необхідністю проведення з ними ряду експертних досліджень.
Таким чином клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись вимогами ст.ст. 167- 175 КПК України, -
Задовольнити клопотання та накласти арешт на посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2022 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке перебувало в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 14.11.2024 було вилучено до Відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, з забороною відчуження, розпорядження та користування.
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1