г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1866/24
Номер провадження 1-в/213/169/24
14 листопада 2024 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань подання начальника Інгулецького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про приведення вироку Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року відносно засудженої ОСОБА_4 у відповідність до вимог закону, -
Вищезазначене подання надійшло до суду 09.09.2024 року.
В обґрунтування подання зазначено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого не перевищує 3028 грн. (у 2024 році).
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі та згідно зі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік. Згідно з вироком суду вартість викраденого майна складає 990,00 грн. та 437,35 грн., що виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст.185 КК України. Просить вирішити питання про приведення вироку у відповідність до вимог закону.
У судове засідання представник органу пробації та засуджена не з'явились, про місце та час розгляду подання повідомлені належним чином. Їх неприбуття, у відповідності до ч.4 ст.539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення подання та звільнення від покарання, призначеного вироком суду за ч.4 ст.185 КК України. Проте, його слід вважати засудженим за ч.1 ст.357 КК України, відповідальність, за яке не усунена.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджено ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі та згідно зі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік.
Вирок набрав законної сили 21 червня 2024 року.
Засуджена з 01 липня 2024 перебуває на обліку в Інгулецькому районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі - Закон України № 3886-IX), відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Отже, на теперішній час кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом вироку ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.1 ст.357 КК України: привласнення офіційного документу з корисливих мотивів;
- ч.4 ст.185 КК України: таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, на суму 990,00 грн. та 437,35 грн. Дата вчинення кримінального правопорушення - 02 березня 2024 року.
Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн.
Отже, для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум у 2024 році склав 1514 грн. (3028/ 2 = 1514).
Таким чином, починаючи з 09.08.2024 року майновим критерієм відмежування дрібного викрадення чужого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, від викрадення чужого майна як кримінального правопорушення, є два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що для діянь, вчинених у 2024 році, становить 3028 грн. (1514 х 2 = 3028).
Вартість викраденого майна становить 990,00 грн. та 437,35 грн., що в кожному окремому діяння становить суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028 грн.).
За таких обставин, вчинені ним діяння, після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ, підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 є засудженою за діяння, караність яких законом на теперішній час усунена, внаслідок чого вона підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, відповідно до ч.2 ст.74 КК України.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2,3 ст.74 КК України.
Згідно із п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п.13 ч.1 ст.537 КПК.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України на підставі ч.2 ст.74 КК України, і вважати засудженою за ч.1 ст. 357 КК України.
Керуючись ст.ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України суд, -
Подання начальника Інгулецького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про приведення вироку у відповідність до вимог закону - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати засудженою ОСОБА_4 за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року за ч.1 ст.357 КК України до 3 (трьох) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1