іменем України
Справа № 214/4254/23
Провадження № 1-кп/210/133/24
19 листопада 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000361 від 21.04.2023 року та за ч. 1 ст. 135 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000487 від 26.05.2023 року,-
В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000361 від 21.04.2023 року та за ч. 1 ст. 135 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000487 від 26.05.2023 року.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому, зазначаючи, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Обвинувачений та захисник, кожен окремо, покладались на розсуд суду.
Суд, оглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінюючи вірогідність існування наведених прокурором у клопотанні ризиків, колегія суддів виходить із положень ст.178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, маральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування кримінального провадження (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинувачених під час попередніх розслідувань.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд доходить висновку, що вказані прокурором у клопотанні ризики, передбачені п. п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти безпеки дорожнього руху в стані наркотичного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншому потерпілому за вчинення якого законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо його буде визнано винним.
Поряд з цим, не може залишатися поза увагою суду, можливість нелегального перетину кордону обвинуваченими з огляду на умови, які існують в Україні, викликані військовою агресією російської федерації проти України, що збільшують можливість обвинуваченими для ухилення від суду. Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що пов'язане із залишенням без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що збільшує ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню.
А також, суд взято до уваги, що обвинувачений не працює, а отже, не має офіційних засобів для існування, раніше судимий, не одружений, а тому не має міцних соціальних зв'язків, на утриманні має малолітню доньку. Знаходячись на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.
Тому, обраний запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, тощо.
Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 17.01.2025 року включно.
Копію ухвали негайно надіслати обвинуваченому та вручити прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1