Справа № 210/4878/24
Провадження № 1-кп/210/691/24
іменем України
13 листопада 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710000870 від 23.07.2024 року, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710000870 від 23.07.2024 року.
В судовому засіданні 13.11.2024 року захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що на теперішній час діє воєнний стан в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією. ОСОБА_4 є військовозобов'язаним та до обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою виявив бажання вступити до лав ЗСУ. З цією метою пройшов у ІНФОРМАЦІЯ_1 ВЛК та визнаний тимчасово строком на 1 місяць «тимчасово непридатним» станом на 23.04.2024 року. Таким чином, на теперішній час строк тимчасової непридатності пройшов і ОСОБА_4 має намір вступити до лав ЗСУ та захищати Україну. Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, а саме буд. АДРЕСА_1 , та осіб, які його можуть утримувати. Тому, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.
Прокурор вважав клопотання на даний час необґрунтованим, тому просив залишити його без задоволення.
Потерпіла підтримала думку прокурора.
Суд, заслухавши клопотання, думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для вирішення даного клопотання, прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання доцільності зміни запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо воно буде призначено; обвинувачений не працює, а тому не має засобів для існування, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не має міцних соціальних зв'язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини закріплював, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Розглянувши клопотання захисника обвинуваченого та думку самого обвинуваченого про зміну обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
Відтак, суд вважає, що на даному етапі судового розгляду застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 залишити без задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду проголошено 14.11.2024 року о 15-45 годині.
Суддя: ОСОБА_1