"19" листопада 2024 р. м. Вінниця Справа № 902/435/24
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24) про видачу дублікату Наказу від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
до: Фізичної особи-підприємця Гримайло Катерини Леонідівни, АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_2
про стягнення 154 000,00 грн
16.04.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 16.04.2024 року) (вх.канц. № 445/24 від 16.04.2024 року) Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича до Фізичної особи-підприємця Гримайло Катерини Леонідівни про стягнення 154 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою суду від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі № 902/435/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.05.2024 року.
02.07.2024 року по справі № 902/435/24 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гримайло Катерини Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича 154 000,00 грн - безпідставно збережених грошових коштів та 3 028,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору.
31.07.2024 року на виконання вказаного рішення видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.
14.11.2024 року на адресу суду від представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича надійшла заява (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24) про видачу дублікату Наказу від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24 у зв'язку із його втратою.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши матеріали заяви представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24), судом встановлено наступне.
Як вбачається із змісту поданої заяви позивача (стягувача) остання мотивована втратою виданого Господарським судом Вінницької області наказу від 31.07.2024 року та не пред'явленням останнього до виконання.
Із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що 02.07.2024 року по справі № 902/435/24 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гримайло Катерини Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича 154 000,00 грн - безпідставно збережених грошових коштів та 3 028,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору.
31.07.2024 року на виконання вказаного рішення видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.
14.11.2024 року на адресу суду від представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича надійшла заява (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24) про видачу дублікату Наказу від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24 у зв'язку із його втратою.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24) про видачу дублікату Наказу від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24.
Дійшовши висновку про видачу дублікату наказу судом взято до уваги наступне.
Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі "Деркач та Палек проти України" (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21.12.2004 р. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Бурдов проти Росії", заява №589498/00, п. 34). Аналогічний висновок міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п.40).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р. послався на практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Процесуальний закон не обмежує суд у можливості видати дублікат наказу у випадку відсутності доказів його добровільного виконання та у межах строку пред'явлення.
Суд також враховує, що Наказ Господарського суду Вінницької області у справі № 902/435/24 видано 31.07.2024 року зі строком пред'явлення протягом трьох років, тобто на момент розгляду цієї заяви строк виконання наказу не сплинув.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, п.п.19.4 п.1 Перехідних положень ГПК України, суд -
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Орлова Олександра Олеговича адвоката Говіної Лариси Володимирівни (б/н від 14.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11191/24) про видачу дублікату Наказу від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24 задовольнити повністю.
2. Видати стягувачу - Фізичній особі-підприємцю Орлову Олександру Олеговичу - дублікат Наказу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2024 року у справі № 902/435/24.
3. Примірник ухвали надіслати згідно переліку (позивачу (стягувачу) - з дублікатом Наказу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2024 року) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: представнику позивача, Говіній Л.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 19.11.2024 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )
3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 )