19.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/884/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 (суддя Золотарьова Я.С., повний текст якого підписаний 23.07.2024) у справі №904/884/24
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м.Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 142 496,81 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни про стягнення заборгованості у розмірі 142 496,81 грн, з яких: заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 30.11.2023 у розмірі 139 853,10 грн, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.11.2023 у розмірі 956,30 грн, суму збитків від інфляції у розмірі 575,49 грн (з вересня 2023 року по січень 2024 року), 3% річних у розмірі 500,87 грн (з 01.09.2023 по 13.02.2024), пеню у розмірі 611,05 грн (з 01.09.2023 по 13.02.2024) та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021, в частині оплати наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі №904/884/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни м. Кривий Ріг на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" м.Кривий Ріг заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 139 853,10 грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 956, 30 грн., суму збитків від інфляції - 575,49 грн, 3 % річних - 500, 87 грн, пеню 611, 05 грн та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Фізична особа-підприємець Пошнакян Анжела Арутюновна, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги посилається на те, що:
- в належному йому приміщенні відсутнє централізоване теплопостачання, що підтверджується актами обстеження нерухомого майна від 01.05.2021, від 01.03.2022, від 30.08.2023 та від 21.03.2024, які оформлювались між відповідачем та його орендарями;
- відповідач ніколи не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на укладення відповідного індивідуального договору та/або будь-якого іншого правочину з Позивачем на предмет послуг з теплопостачання;
- відповідач не отримувала будь-якої теплової енергії від Позивача, не подавала Позивачу заяв-приєднання, як наслідок, до даних відносин не можуть застосовуватись положення індивідуального договору, оскільки відсутній факт акцептування даного правочину;
- позов та додані до нього документи не містять розрахунку обсягу переданої теплової енергії;
- з позову та доданих документів незрозуміло звідки Позивач взяв інформацію про конкретні обсяги споживання теплової енергії Відповідачем та яким чином вона була вирахувана;
- Позивач безпідставно нарахував йому 3% річних, пеню та інфляційні втрати, оскільки жодного порушення грошових зобов'язань перед Позивачем ним не допускалось через відсутність факту отримання теплової енергії;
- нараховані штрафні санкції є безпідставними, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки, штрафів, пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та / або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Позивач у відзиві просить Апеляційну скаргу Фізичної особи-Підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі №904/884/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі №904/884/24 залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів оскарження ухвали на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/884/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
06.09.2024 матеріали справи №904/884/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
16.09.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 09.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою від 01.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд відкрито провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.24 у справі №904/884/24 та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Фізична особа-підприємець Пошнакян Анжела Арутюновна є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 56, загальною площею 72, 2 кв. м. та квартиру АДРЕСА_2 , відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 245 від 14.04.2004 “Про переведення житлових приміщень у нежитлові», яку було переведено в нежитлове приміщення.
Також відповідно до свідоцтва про право власності та витягу з Державного реєстру речових прав, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку № 120 по вул. Українська, у м. Кривому Розі, де на підставі права власності має частину нежилого приміщення № 1, загальною площею 188, 8 кв. м.
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж “Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ “Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, (надалі Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ “Криворіжтепломережа»).
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Виконавець має право змінити умови Договору. У разі зміни Виконавцем умов, крім зміни ціни Договору, вони вступають в силу протягом 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному веб-сайті Виконавця http://kpts.dp.ua/ (п.3 договору).
Фактом приєднання Споживача до умов Договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної Заяви-приєднання, сплата рахунку за надані Послуги, факт отримання Послуги (п.4).
Виконавець зобов'язується надати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану Послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором (п.5).
Обсяг спожитої у будинку Послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (п.11).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).
Згідно з п. 54 Індивідуального договору у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.
Припинення дії даного договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 Індивідуального договору).
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
Тарифи передбачено:
за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п.1.1.2 для потреб категорії “інші споживачі» КПТМ “Криворіжтепломережа);
за період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж “Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів).
На підтвердження надання послуг позивачем до матеріалів справи надано акти:
- про припинення подачі теплової енергії від 01.04.2022;
- про подачу теплової енергії від 06.11.2022;
- про припинення подачі теплової енергії від 23.03.2023;
- про подачу теплової енергії від 14.11.2023 за адресами Святогеоргіївська, 11, ОСББ «Рязанова 11» (арк.с.17-19).
Позивачем також надано до матеріалів справи звіти про споживання теплової енергії за сукупний період з 05.11.2021 по 22.11.2023 та рахунки-фактури за абонентське обслуговування (арк.с. 20-29).
До матеріалів справи позивачем надано претензію №12440/14867 від 30.11.2023, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.11.2023 у розмірі 140 809, 40 грн.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Відповідачем до матеріалів справи надано:
- акт обстеження централізованої системи опалення, укладений між ФОП Пошнакян А.А. та Нищук А.В. про факт відключення батареї від централізованої системи опалення від 01.05.2021;
- Акт обстеження централізованої системи опалення приміщення, укладений між ФОП Пошнакян А.А. та ФОП Кім П.А. про факт відсутності системи опалення за адресою Святогергіївська, 11, прим. 56 від 30.08.2023;
- Акт обстеження орендного приміщення, укладений між ФОП Пошнакян А.А. та ФОП Тімофєєвою А.О. про факт відключення централізованої системи опалення від 21.03.2024.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що викладені позивачем у позовній заяві обставини та надані ним докази, які досліджені судом, свідчать про належне виконання своїх зобов'язань позивачем, в свою чергу відповідачем, спожита теплова енергія оплачена повністю не була, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 139 853, 10 грн та заборгованість за послуги з абонентського обслуговування в сумі 956, 30 грн. Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло. Належних доказів на підтвердження факту відключення приміщень від мереж централізованого опалення, а також законність такого відключення згідно встановленої законом процедури відповідачем не надано. Розрахунок пені у розмірі 611,05 грн є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню. Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 500, 87 грн та інфляційних втрат у розмірі 575, 49 грн також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Підставою для відключення житлового або нежитлового приміщення від централізованого опалення є акт про відключення, який після закінчення робіт подається комісії (в якій присутній представник позивача) для затвердження на підставі Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання від 22 листопада 2005 року №4, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України, який діяв до 17.09.2019 та Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169, який є чинним на теперішній час.
Підпунктом 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 №830 споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019.
Листом ДРІМ виконкому Криворізької міської ради від 29.03.2024 за №12/15/1091, надано відповідь, в якій зазначено що комісією не надавався дозвіл на відключення приміщень від системи централізованого опалення за адресами: вул. Українська, буд. 120, прим. 1 та вул. Святогеоргіївська, буд. 11, прим. 56 (лист міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За приписами ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
У п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" зазначено, що серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.
Частинами 1 та 2 ст.12 даного Закону передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021 Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 , викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 4 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 5 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
КПТМ “Криворіжтепломережа», як виконавцем послуг, на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Матеріали справи не містять доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку уклали відповідний договір з позивачем, відповідно між позивачем та відповідачем має бути укладено індивідуальний договір шляхом приєднання.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021 за адресою: прим.№1 буд. 120 по вул. Українська та приміщенні №56 буд. №11 по вул. Святогеоргіївська, між позивачем та відповідачем є укладеним з 05.11.2021.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом із цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору визначено, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії та плати за абонентське обслуговування є такими, що настали.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи встановлений судом факт існування обов'язку відповідача вносити плату за абонентське обслуговування, а також встановлений судом факт надання позивачем послуг з теплопостачання за адресою: вул. Українська, буд. 120, прим. 1 м. Кривий Ріг та вул. Святогеоргіївська, буд. 11, прим. 56, м. Кривий Ріг, в тому числі плати за абонентське обслуговування у спірний період, відповідно, настання строку їх оплати, вимоги позивача в частині стягнення 956,30 грн. плати за абонентське обслуговування є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що правильно стягнуті господарським судом.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не отримувала будь-якої теплової енергії від Позивача, не подавав Позивачу заяв-приєднання, як наслідок, до даних відносин не можуть застосовуватись положення індивідуального договору, оскільки відсутній факт акцептування даного правочину.
Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У даному випадку, матеріали справи свідчать про те, що позивач як теплопостачальна організація надав послуги з постачання теплової енергії, зокрема, за адресою: вул. Українська, буд. 120, прим. 1 м. Кривий Ріг та вул. Святогеоргіївська, буд. 11, прим. 56 , м. Кривий Ріг.
Доказів на підтвердження відключення зазначеного приміщення у встановленому законом порядку від мереж централізованого опалення житлового будинку за вказаною адресою відповідачем не надано. Докази, які б свідчили про звернення відповідача до позивача відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з претензіями щодо кількості та/або якості наданих послуг в матеріалах справи також відсутні.
Викладені обставини свідчать про те, що позивач виконав зобов'язання з постачання теплової енергії за договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у спірний період. Прийняття та споживання відповідачем наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у спірний період і є свідченням приєднання відповідача до умов індивідуального договору (акцептування договору) та згоди на його укладення.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу відсутні розрахунків нарахування плати за теплову енергію.
Позивачем було здійснено розрахунок спожитої Фізичною особою - підприємцем Пошнакян Анжелою Арутюновною теплової за період з 05.11.2021 по 30.11.2023 у розмірі 139 853,10 грн.
До позову надано подобові відомості показників приладу комерційного обліку теплопостачання за спірний період до будинків, в яких знаходяться є нежитлові приміщення відповідача, в яких зазначено період звіту та дату формування звіту; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції - відомість реєстрації параметрів, одиницю виміру господарської операції - Гкал; ПІБ відповідальної особи за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, в т.ч. вказано відомості щодо самого приладу обліку.
Облік споживання в буд. 120 по вул. Українська у період з 19.07.2023 по 01.11.2023 не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю опалення в літній період.
30.11.2023 актом опломбування вузла обліку теплової енергії встановлено на багатоквартирний будинок. Нарахування за послугу до акту опломбування здійснювалось розрахунково.
Доказами надання послуг з постачання теплової енергії є акти подання та припинення подачі теплоносія на будинок №120 по вул. Українська та будинок №11 по вул. Святогеоргіївська в м. Кривому Розі на виконання Рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про початок опалювального сезону або його припинення в м. Кривому Розі» №490 від 22.09.2021, №158 від 23.03.2022, №760 від 28.09.2022, №338 від 22.03.2023.
Відповідними рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та договором №11 на здійснення функцій виконавця послуг укладеним між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «Сітісервіс-КР» від 12.03.2014 про здійснення функцій виконавця комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання визначено позивача виконавцем послуги з теплопостачання в буд. №120 по вул. Українська.
Договором між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСББ «Рязанова 11» №8637 від 01.01.2011, позивач бере на себе обов'язок щодо постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 .
Позивачем надано детальні пояснення щодо нарахування за послуги з постачання теплової енергії на спірні нежитлові приміщення (розподіл послуг між споживачами обсягу теплової енергії, зафіксованої будинковими вузлами обліку на місяця загального користування, забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення (транзитні мережі)). До суду позивачем також надано розрахунок за кожен місяць спірного періоду наданих послуг з формулами та прикладами нарахування окремо по кожному нежитловому приміщенню.
Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку по вул. Святогеоргіївська, будинок 11 та в буд.120 по вул. Українська, як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення № 1 та №56 у цих будинках, згідно з площею приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою. Для відповідача тариф обрано вірно - для потреб категорії "інші споживачі", оскільки він не відноситься ні до категорії населення, ні до категорії бюджетні організації, ні до категорії релігійні організації.
Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав та в матеріалах справи не міститься.
Посилання відповідача на неможливість надання власних контррозрахунків через відсутність вихідних даних для обчислення обсягів нарахування не заслуговують на увагу. Відповідач є співвласником багатоквартирних будинків і мав змогу письмово звернутись до надавача послуг для отримання відповідної запитуваної та необхідної йому інформації.
Однак, відповідач таких звернень не здійснював, доказів таких звернень суду надано не було.
Щодо порядку здійснення розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальної послуги на опалення МЗК, ЗБП та обсягу теплової енергії, що надходить від транзитних мереж.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика), яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання, якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу, що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики, помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Зазначена Методика передбачає саме розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» регулює відносини щодо комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, їх розподілу між споживачами.
Так, відповідно до пунктів 2 та 6 частини другої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» про комерційний облік визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
- обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів
спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства;
- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційнодо площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі за іншим принципом, визначеним цією методикою.
- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційнодо площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі за іншим принципом, визначеним цією методикою.
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників всіх житлових і нежитлових приміщень.
Окрім нарахування за послугу з постачання теплової енергії на нежитлові приміщення відповідача, також здійснюється нарахування за послугу з постачання теплової енергії, яка складається з:
Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/ будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, згідно до Методики розподілу №315 між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж (за наявності) (з 01.01.2022).
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Методики №315, та Правил з постачання теплової енергії №830, та складалося в спірний період з:
- нарахування плати за місця загального користування (МЗК);
- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (ЗБП)
- функціонування внутрішньобудинкової системи;
- втрати від транзиту (за наявності);
- абонентської плати.
Оскільки, (п.8 Розділу 4 Методики розподілу №315) у виконавця послуги з постачання теплової енергії, тобто позивача відсутні дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку Qоп буд):
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
(будинки 120 по вул. Українська та 11 по вул. Святогеоргіївська є 5 поверховими)
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку, відповідно до вищезазначеного позивачем і було розраховано.
Також, варто зауважити, що п.2 Розділу 2 Методики розподілу №315 зазначено, що обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал розраховується за відповідно формулою. Проте, вказаний обсяг теплової енергії на транзити позивачем відповідачу не нараховується, оскільки приміщення відповідача не оснащені індивідуальним опаленням. В розрахунку заборгованості нарахування за транзитні трубопроводи - відсутні.
Щодо підстав нарахування штрафник санкцій за порушення зобов'язання.
Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою зокрема передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
У даному нормативно-правовому акті йдеться мова про заборону нарахувань безпосередньо такій категорії як «населення».
Положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» №2633-IV від 02.06.2005 (із змінами та доповненнями) визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач:
- населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення;
- фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.
Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами «для бюджетних установ» зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи:
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для «інших споживачів» комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для «інших споживачів».
Відповідач, не належить до категорії «населення» у договірних відносинах з позивачем в даній справі. Тобто, в даному випадку об'єктами теплопостачання є саме нежитлові приміщення відповідача. Тому позивачем обґрунтовано застосовано тариф «інші споживачі» при розрахунку вартості послуг з постачання теплової енергії.
Відтак, вказана заборона встановлена Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 тільки для категорії споживачів «населення», до якої відповідач не відноситься.
Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, наданий позивачем, апеляційний суд констатує, що він є арифметично вірним, тому обґрунтовано задоволений господарським судом.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: встановлення факту укладення між сторонами індивідуального договору, невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати наданих за цим договором послуг та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем сум боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та плати за абонентське обслуговування, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, у межах заявлених позивачем сум.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника цієї скарги та відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пошнакян Анжели Арутюновни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі №904/884/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі №904/884/24- залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Пошнакян Анжелу Арутюновну.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков