вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"29" жовтня 2024 р. Справа№ 911/1880/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 29.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024
у справі №911/1880/22 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 4 001 785 926, 85 грн,
28.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 293 993 088,62 грн заборгованості за добовий небаланс природного газу, 27 633 968,67 грн пені, 6 956 787,06 грн 3% річних, 56 024 871,05 грн інфляційних втрат та 868 350,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору транспортування природного газу №2002000108 від 04.02.2020 (далі по тексту - Договір) в частині сплати за добові небаланси за вересень 2021 року у розмірі 7720,35668 тис.куб.м. (79905692кВт*год) на загальну суму 293 673 305,36 грн з ПДВ та за грудень 2021 року (85372 кВт*год) у розмірі 8,24847 тис.куб.м. на загальну суму 319 783,26 грн з ПДВ. Крім того, позивач нарахував відповідачу 27 633 968,67 грн пені на підставі пунктів 13.1, 13.5 Договору, 6 956 787,06 грн 3% річних, 56 024 871,05 грн інфляційних втрат згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Господарський суд Київської області ухвалою від 01.11.2022 залучив до участі у справі №911/1880/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - третя особа).
В процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (т. 4 а.с. 1-250), за якою просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь 3 224 798 278,03 грн заборгованості зі сплати основного боргу за добовий небаланс природного газу за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень 2023 року 40 524 533,20 грн 3 % річних, 586 917 933,37 грн пені, 149 545 182,25 грн інфляційних втрат та 939 400,00 грн судового збору. Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята Господарським судом Київської області ухвалою від 17.10.2023.
Господарський суд Київської області рішенням від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 позов задовольнив, стягнувши з відповідача на користь позивача 3 224 798 278,03 грн основного боргу, 40 524 533,20 грн 3 % річних, 586 917 933,37 грн пені, 149 545 182,25 грн інфляційних втрат, 939 400,00 грн судового збору та 2 684,00 грн судового збору за розгляд ухвали Господарського суду Київської області від 24.01.2023 в апеляційній інстанції.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог з огляду на порушення відповідачем умов Договору, Закону України «Про ринок природного газу» (далі по тексту - Закон) та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі по тексту - Кодекс ГТС), та наявність заборгованості відповідача перед позивачем за добовий небаланс природного газу за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, та як наслідок позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати, розрахунок яких визнаний судом першої інстанції таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та є арифметично правильним.
Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 в частині.
Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та при невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції безпідставно не застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема пункт 1 розділу 6 глави XIV, пункт 15 розділу 1 глави IX Кодексу ГТС та неправильно застосував постанову НКРЕКП №1234 від 07.07.2016, та помилково застосував положення статей 216, 230 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), статей 611, 625 ЦК України, а також пункти 1, 2, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції мав застосувати положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України та зменшити розмір пені.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.08.2024 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1880/22. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22.
Матеріали справи №911/1880/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 28.08.2024. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.08.2024 залишив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 без руху, надавши скаржнику строк для конкретизації вимог апеляційної скарги та надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач у встановлений судом апеляційної інстанції строк усунув недоліки шляхом подання відповідної заяви, в якій уточнив доводи та вимоги апеляційної скарги.
Згідно заяви про усунення недоліків відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 в частині 200 000,00 грн пені.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.09.2024 відмовив Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22, оскільки строк не пропущено, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22; розгляд апеляційної скарги призначив на 22.10.2024 о 12 год. 30 хв. Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи стосовно укладення Договору та його положення, виникнення небалансу та обов'язок його оплати, визначення Оператором ГТС плати за негативні небаланси, невиконання зобов'язань з боку АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», надавши належну оцінку доказам та правильно застосувавши норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо незастосування судом першої інстанції права на зменшення розміру пені, то позивач зазначає, що відповідач у суді першої інстанції не заявляв відповідного клопотання та не надав доказів на підтвердження наявності підстав для застосування судом першої інстанції приписів статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.10.2024 відклав розгляд справи №911/1880/22 на 29.10.2024 на 12 год. 40 хв.
Третя особа своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 до її електронного кабінету.
Згідно із частиною 5 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина 6 статті 242 ГПК України).
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, розгляд даної справи відбувається за відсутності представника третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи.
У судовому засіданні 29.10.2024 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 в частині 200 000,00 грн пені.
Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами даної справи, 04.02.2020 між позивачем (далі - Оператор) та відповідачем (далі - Замовник) укладено Договір, за умовами пункту 2.1. якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (т. 1 а.с. 34-46).
За змістом пункту 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3. Договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.4. Договору).
Відповідно до пункту 2.5. Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.6. Договору).
Згідно із пунктом 2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.
Оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом (абзаци 1, 3 пункту 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 05.12.2022 (т. 4 а.с. 79-85), та має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності в порядку, визначеному цим договором (абзаци 1, 5 пункту 3.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 05.12.2022).
Замовник, серед іншого, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі, здійснити повну та своєчасну оплату додаткової плати оператору в разі перевищення розміру замовленої потужності (абзаци 1, 6, 9 пункту 4.1. Договору).
Також замовник, зокрема, має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (абзац 2 пункту 4.2. Договору).
Відповідно до пунктів 6.1. - 6.3. Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з Додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Розподіл потужностей, надання номінацій/реномінацій для отримання транспортування здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті.
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з ГТС та визначення й перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього Договору.
У пункті 7.1. Договору передбачено, що вартість послуг, зокрема послуг балансування, розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Додатковою угодою №1 від 05.12.2022 до Договору пункт 7.1. викладено в наступній редакції, зокрема, вартість послуг з врегулювання добового небалансу розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті (пункт 7.2. Договору).
Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу розподіленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1. Договору).
Відповідно до пункту 8.4. Договору вартість замовленої потужності Замовника (суб'єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця (за формулою).
Замовник, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, здійснює оплату за послуги транспортування (у тому числі послуги доступу до потужності) з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання Замовника на поточний рахунок Оператора газотранспортної системи кожного банківського дня, що зараховується як плата за замовлену потужність у тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані в звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів (розраховується за формулою).
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього Договору, визначається за даними Оператора.
Згідно із пунктом 9.1. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продажу природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до пункту 9.2. Договору у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Згідно із пунктом 9.3. Договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів Оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
За змістом пункту 9.4. Договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Відповідно до пункту 9.6. Договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3. цього Договору, визначається за даними Оператора.
Пунктом 11.1. Договору встановлено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування (послуг з врегулювання добового небалансу), оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (пункти 11.2 - 11.3 Договору).
Пунктом 11.4. Договору передбачено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Згідно з пунктом 11.5. Договору Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пункту 13.5. Договору в разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 17.1. Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторонами узгоджено, підписано та скріплено печатками перелік комерційних вузлів газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу (Додаток №3 до Договору (т.1 а.с. 50-53).
Сторонами підписано Додаткові угоди №1-№4 від 05.12.2022 (т. 4 а.с. 79-93).
За вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року позивач виявив наявність у відповідача негативних небалансів, здійснив розрахунок та визначив остаточну плату за такі небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за вересень 2021 року на загальну суму 293 673 305, 36 грн; за грудень 2021 року на загальну суму 319 783, 26 грн; за травень 2022 року на загальну суму 906 827, 69 грн, за серпень 2022 року на загальну суму 66 557, 70 грн, за жовтень 2022 року на загальну суму 102 872 974, 46 грн, за листопад 2022 року на загальну суму 2 587 280 739, 60 грн, за грудень 2022 року на загальну суму 222 169 276, 90 грн та січень 2023 року на загальну суму 17 508 813, 06 грн, що в загальній сумі складає 3 224 798 278, 03 грн.
У матеріалах даної справи наявні односторонні акти врегулювання щодобових небалансів №09-2021-2002000108 від 30.09.2021 (т.1 а.с. 61), № 12-2021-2002000108 від 31.12.2021 (т.1 а.с. 62), №05-2022-2002000108 від 31.05.2022 (т.4 а.с. 95), №08-2022-2002000108 від 31.08.2022 (т. 4 а.с. 96), №10-2022-2002000108 від 31.10.2022 (т. 4 а.с. 97), №11-2022-2002000108 від 31.11.2022 (т. 4 а.с. 98), №12-2022-2002000108 від 31.12.2022 (т. 4 а.с. 99) та №01-2023-2002000108 від 31.01.2023 (т. 4 а.с. 100).
Позивачем складено та направлено відповідачу рахунки №09-2021-2002000108 від 30.09.2021 (т. 1 а.с. 63), №12-2021-2002000108 від 31.12.2021 (т. 1 а.с. 64), №05-2022-2002000108 від 31.05.2022 (т. 4 а.с. 101), №02-2022-2002000108 від 31.08.2022 (т. 4 а.с. 102), №10-2022-2002000108 від 31.10.2022 (т. 4 а.с. 103), №11-2022-2002000108 від 30.11.2022 (т. 4 а.с. 104), №12-2022-2002000108 від 31.12.2022 (т. 4 а.с. 105) та №01-2023-2002000108 від 31.01.2023 (т. 4 а.с. 106).
Відповідач надіслав позивачу повідомлення (№81014-Сл-18329-1219 від 02.12.2019, №81014-Сл-18329-1219 від 02.12.2019) на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи (т. 1 а.с. 54-55, т. 4 а.с. 74-75) та довіреності на таких осіб працівників відповідача (т. 1 а.с. 56-60, т. 4 а.с. 76-78).
До позовної заяви позивачем також подано копії реєстру відправлених файлів з інформаційної платформи та скріншоти з Інформаційної платформи про баланс газу для відповідача і про фізичні обсяги газу з даними про всі перетоки і обсяги природного газу.
На запит позивача від 03.05.2022 до НКРЕКП щодо надання копій документів остання надала позивачеві можливість ознайомлення та виготовлення копій документів, а саме поданої операторами ГРМ звітності Форми 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за січень-грудень 2021 року (далі Форма 8в) (лист №3463/16.2.1/7-22 від 10.05.2022) (т. 1 а.с. 124).
Сторонами також підписані, без зауважень та заперечень, акти наданих послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності: №09-2021-2002000108/1000921 від 30.09.2021: перевищення 7 720,35668 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 1 150 271,39 грн (т. 1 а.с. 116); №12-2021-2002000108/1001221 від 31.12.2021: перевищення 8,24847 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 1 228,96 грн (т. 1 а.с. 117); №05-2022-2002000108/1000522 від 31.05.2022: перевищення 29,99870 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 4 469,57 грн (т. 4 а.с. 34); №08-2022-2002000108/1000822 від 31.08.2022: перевищення 590,87828 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 88 036,14 грн (т. 4 а.с. 36);
Акти наданих послуг №10-2022-2002000108/1001022 від 31.10.2022 (перевищення 9 829,31695 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 1 464 489, 59 грн), №11-2022-2002000108/1001122 від 30.11.2022 (перевищення 92 213,39597 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 13 739 058, 29 грн), №12-2022-2002000108/1001222 від 31.12.2022 (перевищення 33 030,61760 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 4 921 297, 78 грн) та №01-2023-2002000108/1000123 від 31.01.2023 (перевищення 24 130,40144 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 3 595 236, 77 грн) надіслані позивачем відповідачеві, однак останнім не підписаний (т. 5 а.с. 40-55).
У матеріалах справи наявна подана відповідачем форма звітності №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» за вересень, грудень 2021 року (т. 1 а.с.127-130) , які відповідають обсягам газу зазначеним у актах надання послуг №09-2021-2002000108/1000921 від 30.09.2021 та №12-2021-2002000108/1001221 від 31.12.2021.
Позивачем також подано копії зведених актів приймання-передачі природного газу, складених ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Київоблгаз», згідно яких у фізичних точках виходу з газотранспортної системи АТ «Київоблгаз» прийняло природний газ у кількості: за вересень 2021 року 58 019 648, 43 куб.м (т. 1 а.с. 118), за грудень 2021 року 221 902 146, 82 куб.м (т. 1 а.с. 120), за травень 2022 року 30 256 109,61 куб.м (т. 5 а.с. 73), за серпень 2022 року 24 690 600, 39 куб.м (т. 5 а.с. 75), за жовтень 2022 року 84 004 975, 35куб.м (т. 5 а.с. 77) та за листопад 2022 року 221 173 209, 80 куб.м. (т. 5 а.с. 79).
Відповідно до акта передачі-приймання природного газу за грудень 2022 року ТОВ «Оператор ГТС України» передало, а АТ «Київоблгаз» прийняло природний газ у обсязі 204 614 553, 28 куб.м (т. 5 а.с. 81-82) та відповідно до акту передачі-приймання природного газу за січень 2023 року - 226 086 730, 24 куб.м. (т. 5 а.с. 84-85).
Спір виник через порушення відповідачем умов Договору та Кодексу щодо сплати вартості негативних щодобових небалансів за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року на загальну суму 3 224 798 278,03 грн.
Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 затверджено типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов'язання/договір та їх виконання, також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи (далі по тексту - Кодекс ГТС) та Типового договору, який, з урахуванням приписів частини 4 статті 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), визначає зміст та умови договору, укладеного між сторонами у цій справі.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають, зокрема, такі значення:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному вебсайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб'єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища/ газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:
- визначену підпунктами 1, 2, 5-8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;
- дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;
- дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Аналогічний обов'язок передбачений пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Пунктом 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.
При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (підпункт 4 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).
Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (підпункт 5 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи. Номінація/реномінація підтверджується оператором газотранспортної системи відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (пункт 7 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС).
При цьому номінація - це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Отже, з наведеного вище вбачається, що інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором газотранспортної системи в порядку, визначеному розділом ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування (аналогічний висновок неодноразово викладався Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 01.02.2023 у справі №924/866/21, від 15.02.2023 у справі №904/7654/21, від 15.06.2023 у справі №922/3304/21, від 20.07.2023 у справі №918/772/21, від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Згідно з пунктом 4 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом газорозподільних систем. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до пункту 6 цієї глави.
Глави 5, 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема: у точках входу з газосховищ оператор газотранспортної системи визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (пункт 2 глави 5, пункт 2 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
Тобто остаточні алокації, на підставі яких оператор газотранспортної системи визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.
При цьому положення пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачають можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21 та від 03.11.2023 у справі №918/686/21.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XII, пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, надають оператору газотранспортної системи шляхом внесення (завантаження файлів з накладанням ЕЦП) до інформаційної платформи зокрема таку інформацію:
- Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;
- Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);
- Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;
- Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;
- Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
Інформація, яку Операторам ГРМ направляє оператор ГТС:
- Форма № 9. Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
За результатами аналізу даних, що завантажені до інформаційної платформи відповідача в вищенаведених формах та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу оператор і визначив обсяги небалансу відповідача.
З урахуванням умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу (пункт 11.4 договору), а також наведених вище положень Кодексу ГТС, на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносились до неї саме відповідачем, а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів встановлюється обсяг небалансів відповідача.
Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.
Зокрема, у пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Тобто, фактично укладений між сторонами договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.
При цьому послуги надання доступу до потужності та транспортування мають попередньо замовлятися, однак врегулювання добового небалансу здійснюється оператором газотранспортної системи за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).
Питання щодо комерційного балансування врегульовано розділом XIV Кодексу ГТС. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.
Так, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункт 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 5 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.
Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;
- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
Відповідно до пунктів 16, 17, 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору газотранспортної системи вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).
Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором газотранспортної системи, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором газотранспортної системи такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.
У розділі XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі.
Цілісність газотранспортної системи - стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу (пункт 47 частини першої статті 1 Закону «Про ринок природного газу»).
Між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розділом XIII, а розділом XIV Кодексу ГТС.
Тому оператор газотранспортної системи не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.04.2024 в справі №910/10643/22.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 уточнив висновки щодо застосування пункту 3 розділу ХІІІ, пункту 3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 14.12.2021 у справі № 923/909/19, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, вказавши про те, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу), незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор газотранспортної системи) не повинен доводити існування загрози цілісності газотранспортної системи, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів.
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 (обставини в якій, а також предмет спору, зміст спірних правовідносин та частково склад учасників справи є подібними з тими, що і у справі, яка розглядається) сформовано єдиний підхід до застосування положень Кодексу ГТС, зокрема, в частині визначення розміру щодобового негативного небалансу та умов оплати послуг балансування.
Сторонами підписані акти наданих послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності: №09-2021-2002000108/1000921 від 30.09.2021: перевищення 7 720,35668 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 1 150 271, 39 грн; №12-2021-2002000108/1001221 від 31.12.2021: перевищення 8,24847 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 1 228, 96 грн; №05-2022-2002000108/1000522 від 31.05.2022: перевищення 29,99870 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 4 469, 57 грн; №08-2022-2002000108/1000822 від 31.08.2022: перевищення 590,87828 тис.куб.м/добу, сума з ПДВ 88 036, 14 грн.
Вказані акти підписані відповідачем без зауважень. Підписавши зазначені акти без зауважень, відповідач підтвердив обсяги перевищеної замовленої (договірної) потужності, та, відповідно, й обсяги відборів природного газу та обсяги допущених ним щодобових негативних небалансів у вересні, грудні 2021 року, травні та серпні 2022 року.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2024 в справі №910/10643/22 зазначив, що постановою НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 затверджено форми звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкції щодо їх заповнення Операторами газорозподільних систем, які щомісячно надаються Регулятору, зокрема затверджена форма звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків».
Із Інструкції щодо заповнення форми звітності № 8в - НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП 07.07.2016 № 1234, вбачається, що дана інструкція поширюється на суб'єктів ринку природного газу, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, тобто виключно на операторів газорозподільчої мережі. Форма № 8в підписується керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою особою та головним бухгалтером.
Зі звітів форми № 8в за вересень та грудень 2021 року суд першої інстанції встановив, що відповідач у повному обсязі визнав наявність заборгованості з врегулювання негативних щодобових небалансів перед позивачем за відповідний період.
Доводів позивача про наявність у відповідача щодобових негативних небалансів у визначених позивачем розмірах за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року відповідачем не спростовано, в тому числі не надано доказів у підтвердження наявності будь-яких підстав здійснення подач/відборів природного газу в тих чи інших об'ємах, зокрема, придбання газу для власних потреб у постачальників, надання торгових сповіщень, спричинення небалансів діями самого позивача, існування форс-мажорних обставин (пункт 9 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС) тощо.
Суд першої інстанції здійснив аналіз матеріалів справи №911/1880/22 дійшов правильного висновку про те, що обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності відповідає обсягам відборів природного газу відповідачем з газотранспортної системи, відображених у розрахунках позивача.
Щодо визначення плати за добові небаланси, то суд першої інстанції зазначив, порядок її визначення врегулювано розділом XIV Кодексу ГТС.
У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (пункт 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункт 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Пунктом 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується визначається як маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Згідно пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Відповідно до пункту 13 глави 6 розділу XIV Кодексу позивачем направляло відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів з зазначенням у них застосованого методу розрахунку маржинальної ціни та визначеної вартості небалансів окремо за кожний день газового місяця та сумарно за увесь місяць.
Відповідачем ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції не надано контрозрахунок розміру плати за добовий небаланс за спірний період, або доказів, які б підтверджували, що позивачем неправильно розраховано розмір плати за добовий небаланс за спірний період.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачем підтверджено факт направлення відповідачу як рахунків, так і актів, а саме: шляхом надання суду «Реєстру файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць у період за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)».
Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 вказаної правової норми).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 224 798 278,03 грн основного боргу, 586 917 933,37 грн пені на підставі пункту 13.5 Договору, 40 524 533,20 грн 3 % річних та 149 545 182,25 грн інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
Частиною 1 статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/20 оскаржується відповідачем в частині 200 000,00 грн пені.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина 1 статті 253 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 13.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником, починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків (в тому числі у вигляді збитків).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому, для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України також передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №902/538/18).
Висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
Верховний Суд виснував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач у суді першої інстанції клопотання про зменшення розміру пені з відповідним обґрунтуванням відповідно до статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України не заявляв. У суді апеляційної інстанції зворотного відповідачем не доведено.
Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
У частині 2 статті 233 ГК України визначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 224 798 278,03 грн заборгованості за добовий небаланс природного газу та 586 917 933,37 грн грн пені, що складає 18,2 % від суми основної заборгованості, тобто розмір пені, заявленої позивачем до стягнення значно не перевищує суму основного боргу. При цьому відповідач не надав доказів щодо порушення балансу інтересів, відсутність збитків у позивача внаслідок порушення зобов'язання відповідачем, скрутного фінансового стану, який зумовив виникнення значного розміру заборгованості перед позивачем.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд також повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість відповідача утворилась у вересні, грудні 2021 року, травні, серпні, листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року. Відповідачем станом на дату прийняття даної постанови судом апеляційної не надано доказів, що свідчить про відсутність належного виконання відповідачем своїх зобов'язань, тоді як суд при розгляді питання про зменшення розміру штрафних санкції, поряд з іншими підставами, оцінює ступ виконання зобов'язання боржником та його майновий стан, на доказ чого відповідачем взагалі не надавались суду докази.
Згідно із частиною 5 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порушення вищенаведених приписів процесуального Закону відповідач не надав суду доказів наявності виключних підстав для зменшення пені на 200 000,00 грн, за відсутності належного обгрунування оспорюваної ним суми.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача в частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».
4. Матеріали справи №911/1880/22 повернути до Господарського суду Київської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтями 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями 19.11.2024.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова