вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/9067/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви
у справі №910/9067/24 (суддя Н. Плотницька)
за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Комунального підприємства «Київський метрополітен»
про стягнення 1 640 437,20 грн,-
22.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту соціальної та ветеранської політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, позивач або Департамент) з вимогами до Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі, відповідач або Комунальне підприємство) про стягнення 1 640 437,20 грн витрат, понесених при здійсненні компенсаційних виплат на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян за період з 01.04.2019 по 31.12.2019.
У позовній заяві Департамент також заявив клопотання про відстрочення сплати йому судового збору за її подання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 позовну заяву Департаменту залишено без руху в зв'язку з тим, що до позовної заяви позивачем не було додано доказів сплати судового збору у розмірі 24 606,56 грн та з огляду на відсутність передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
27.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Департаменту надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого заявник зазначає, що кошти, які просить стягнути Департамент з Комунального підприємства будуть направлені не на користь Департаменту, підтримку та забезпечення власного існування, а на користь сімей та осіб, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України, військовослужбовців, які звільнені з військової служби, та членів їх сімей і комісованих військовослужбовців та членів їх сімей, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сімей з дітьми, малозабезпечених осіб, багатодітних, внутрішньо переміщених осіб, дітей, ветеранів та членів сімей ветеранів, інших категорій малозахищених верств населення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту про відстрочення сплати судового збору, оскільки предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/9067/24 позовну заяву Департаменту з вимогами до Комунального підприємства про стягнення 1 640 437,20 грн та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з неусуненням її недоліків у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.08.2024.
Не погодившись із прийнятими ухвалами суду від 02.09.2024, 09.09.2024 (про що свідчить штемпель «Укрпошти» на конверті) Департамент звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить відстрочити сплату судового збору за її подання; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/9067/24 про повернення позовної заяви та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/9067/24 про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В апеляційній скарзі Департамент зазначає, що не погоджується із мотивувальною частиною ухвали від 02.09.2024 про повернення позовної заяви, в якій зазначено, що заявником не було подано на адресу суду письмової заяви із долученням відповідних документів, тобто недоліки не були усунені у строк, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024. Так, останній день строку на усунення недоліків припадав на 16.08.2024. На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 Департаментом 15.08.2024, тобто у визначений ухвалою суду від 02.08.2024 строк, було відправлене клопотання з проханням відстрочити сплату судового збору за подачу позовної заяви.
Що ж стосується сплати судового збору, то Департамент в апеляційній скарзі наголошує на тому, що ненадання йому відстрочки у сплаті судового збору позбавляє його можливості на справедливий судовий розгляд задля захисту інтересів та соціальних гарантій малозабезпечених верств населення. Кошти, які Департамент просить стягнути у позові, будуть направлені не на користь Департаменту, а на користь малозабезпечених верств населення, тобто позов має на меті виключно забезпечення соціальними гарантіями малозахищених верств населення, а отже наявні передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстави для відстрочення сплати судового збору. Крім того, кошти на сплату судового збору надходять до Департаменту за кодом програмної класифікації видатків 0810160 «Керівництво і управління у сфері соціальної політики у м. Києві», код економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки». У зв'язку з тим, що в Головному управлінні Державної казначейської служби України на виконанні знаходиться справа №910/4095/21 про стягнення збитків в сумі 48 183 732,69 грн та судового збору в сумі 722 755,99 грн, першочерговість на сплату судового збору залишається за рішенням суду №910/4095/21. У зв'язку з цим на перерахування суми судового збору потрібен час.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 апеляційну скаргу Департаменту у справі №910/9067/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9067/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
26.09.2024 матеріали справи №910/9067/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та буди передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відмовлено Департаменту у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання Департаменту про відстрочення сплати судового збору, оскільки ухвалу про відмову у відстроченні сплати судового збору не включено до встановленого статтею 255 Господарського процесуального кодексу України переліку ухвал, які можуть оскаржуватися в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У свою чергу, у мотивувальній частині даної ухвали колегія суддів наголосила, що фактично ухвала Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/9067/24 про повернення Департаменту позовної заяви без розгляду є наслідком неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору за її подання та відмови судом ухвалою від 02.09.2024 у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а тому, в разі відкриття апеляційного провадження судом за апеляційною скаргою Департаменту в частині оскарження ухвали про повернення позовної заяви, доводи скаржника, які стосуються безпідставності відмови суду у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору, будуть розглянуті та оцінені колегією суддів в межах розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Департаменту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви у справі №910/9067/24 залишено без руху; роз'яснено Департаменту, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані в даній ухвалі недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн та належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу - Комунальному підприємству «Київський метрополітен».
10.10.2024 (про що свідчить штемпель «Укрпошти» на конверті) Департамент звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено фіскальний чек (платіж №1394570644 про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн від 09.10.2024) та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу - Комунальному підприємству «Київський метрополітен» листом з описом вкладення (штрих-кодовий ідентифікатор «Укрпошти» 0316501329093).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви у справі №910/9067/24, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки скаржником оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви (пункт 6 частина 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України), роз'яснено та встановлено учасникам справи строк на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, пояснення щодо апеляційної скарги, заяви, клопотання.
25.10.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. За доводами відповідача оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку ухвали суду від 17.10.2024 до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі «Електронний суд»), закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з вимогами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028 гривень.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, як вірно зазначив суд першої інстанції, при зверненні з позовом до суду з вимогою про стягнення 1 640 437,20 грн позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 24 606,56 грн. Проте, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового розмірі у відповідному розмірі, натомість, було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», мотивоване тим, що Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (зі змінами), визначено механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (далі - особливий режим). Відповідно до вказаного Порядку визначено, що у разі виконання повноважень Казначейством в особливому режимі відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в установленому законодавством порядку та прописано перелік черговості. Серед вказаного переліку черговості відсутні видатки на оплату судового збору. Кошти на сплату судового збору надходять до Департаменту за кодом програмної класифікації видатків 0810160 «Керівництво і управління у сфері соціальної політики у м. Києві», код економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки». У зв'язку з тим, що в Головному управлінні Державної казначейської служби України на виконанні знаходиться справа № 910/4095/21 про стягнення збитків в сумі 48 183 732,69 грн та судового збору в сумі 722 755,99 грн, першочерговість на сплату судового збору залишається за рішенням суду №910/4095/21. У зв'язку з цим на перерахування суми судового збору потрібен час.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 позовну заяву Департаменту було залишено без руху в зв'язку з тим, що позивачем до неї не було додано доказів сплати судового збору у розмірі 24 606,56 грн та з огляду на відсутність передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, яке було викладене у позовній заяві; встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху дня усунення недоліків позовної заяви.
Дана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Департаменту в підсистемі «Електронний суд» 05.08.2024 о 18 год. 16 хв., а отже згідно з положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою позивачу 06.08.2024.
Отже, десятиденний строк на усунення недоліків поданої позовної заяви спливав 16.08.2024.
14.08.2024 (що підтверджується відміткою «Укрпошти» на конверті), тобто у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, Департамент направив на адресу суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке надійшло до суду 27.08.2024, в обґрунтування якого зазначив, що кошти, які просить стягнути Департамент з Комунального підприємства, будуть направлені не на користь Департаменту, підтримку та забезпечення власного існування, а на користь сімей та осіб, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України, військовослужбовців, які звільнені з військової служби, та членів їх сімей і комісованих військовослужбовців та членів їх сімей, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сімей з дітьми, малозабезпечених осіб, багатодітних, внутрішньо переміщених осіб, дітей, ветеранів та членів сімей ветеранів, інших категорій малозахищених верств населення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту про відстрочення сплати судового збору, оскільки предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/9067/24 позовну заяву Департаменту з вимогами до Комунального підприємства про стягнення 1 640 437,20 грн та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з неусуненням її недоліків у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.08.2024.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що суд помилково в оскаржуваній ухвалі про повернення позовної заяви зазначив про неусунення Департаментом недоліків в установлений строк, оскільки клопотання про відстрочення сплати судового збору було подано до закінчення такого строку (14.08.2024).
Колегія суддів зазначає, що скаржник помилково трактує мотиви ухвали суду про повернення позовної заяви, оскільки висновок суду: «Проте, заявником не було подано на адресу суду письмової заяви із долученням відповідних документів, тобто не було усунуто недоліки у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.08.2024.» зроблений з огляду на те, що суд попередньо ухвалою від 02.09.2024 відмовив у задоволенні клопотання Департаменту про відстрочення сплати судового збору (про що вказано в самій ухвалі суду про повернення позовної заяви), як наслідок, саме несплата судового збору в строк до 16.08.2024 стала підставою для повернення позовної заяви, а не неподання заяви про її усунення в строк до 16.08.2024.
Стосовно ж висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для відстрочення Департаменту сплати судового збору, то колегія суддів повністю погоджується з такими висновками Господарського суду міста Києва з огляду на таке.
Так, позивач фактично виділив дві підстави в обґрунтування своїх клопотань про відстрочення сплати судового збору: 1) відсутність у нього станом на дату подання позову коштів на сплату судового збору через особливий порядок виділення Казначейством видатків на сплату судового збору та перебування на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України справи №910/4095/21, погашення заборгованості в якій є першочерговим; 2) предмет даного позову спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (на забезпечення соціальної захищеності громадян).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Утім, скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, саме по собі посилання позивача на неможливість сплатити судовий збір по причині відсутності коштів не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Стосовно ж того, чи стосується предмет позову захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту поданої Департаментом позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» коштів у сумі 1 640 437,20 грн, які становлять собою зайво перераховані Департаментом Комунальному підприємству «Київський метрополітен» бюджетні кошти, що стало наслідком урахування Комунальним підприємством усупереч розпорядженню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2018 №1147 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» у «Розрахунковій потребі асигнувань на компенсаційні виплати за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства України і рішень Київської міської ради» кількості поїздок пільговими категоріями населення за завищеними тарифами.
Правова підстава позову - статті 1166, 1209, 1212 Цивільного кодексу України.
Тобто, предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а доводи скаржника про те, що заявлені до стягнення кошти у подальшому (у разі їх стягнення) будуть спрямовані на користь малозабезпечених верств населення самі по собі не змінюють їх правової природи як збитків, чи як безпідставно отриманих коштів (враховуючи правове обґрунтування позову).
Отже, оскільки предметом позову у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору за подання позову у цій справі відсутні, висновки місцевого господарського суду з приводу чого є обґрунтованими.
Щодо посилання Департаменту як на судову практику на ухвалу Київського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі №761/44876/21, слід зазначити, що вказана справа розглядалась в порядку цивільного судочинства та має зовсім інший предмет спору. Окрім того, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку для суду враховувати практику вирішення спорів апеляційними судами, в тому числі, й іншої юрисдикції.
Таким чином, колегія суддів, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, не вбачає підстав для задоволення клопотання Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи зазначене, оскільки клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви є необґрунтованим, а позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 про залишення позовної заяви без руху та не сплатив за подання позовної заяви 24 606,56 грн судового збору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна заява Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви у даній справі підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви у справі №910/9067/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про повернення позовної заяви у справі №910/9067/24 залишити без змін.
Матеріали справи №910/9067/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко